II Corinthians 4

Ось тому, мавши за милосердям Божим таке служіння, ми не тратимо відваги,

Therefore seeing we have this ministry, as we have received mercy, we faint not;

але ми відреклися тайного сорому, не ходячи в хитрості та не перекручуючи Божого Слова, але з'явленням правди доручуємо себе кожному сумлінню людському перед Богом.

But have renounced the hidden things of dishonesty, not walking in craftiness, nor handling the word of God deceitfully; but by manifestation of the truth commending ourselves to every man's conscience in the sight of God.

Коли ж наша Євангелія й закрита, то закрита для тих, хто гине,

But if our gospel be hid, it is hid to them that are lost:

для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не засяяло світло Євангелії слави Христа, а Він образ Божий.

In whom the god of this world hath blinded the minds of them which believe not, lest the light of the glorious gospel of Christ, who is the image of God, should shine unto them.

Бо ми не себе самих проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа, ми ж самі раби ваші ради Ісуса.

For we preach not ourselves, but Christ Jesus the Lord; and ourselves your servants for Jesus' sake.

Бо Бог, що звелів був світлу засяяти з темряви, у серцях наших засяяв, щоб просвітити нам знання слави Божої в Особі Христовій.

For God, who commanded the light to shine out of darkness, hath shined in our hearts, to give the light of the knowledge of the glory of God in the face of Jesus Christ.

А ми маємо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили була Божа, а не від нас.

But we have this treasure in earthen vessels, that the excellency of the power may be of God, and not of us.

У всьому нас тиснуть, та не потиснені ми; ми в важких обставинах, але не впадаємо в розпач.

We are troubled on every side, yet not distressed; we are perplexed, but not in despair;

Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені.

Persecuted, but not forsaken; cast down, but not destroyed;

Ми завсіди носимо в тілі мертвість Ісусову, щоб з'явилося в нашому тілі й життя Ісусове.

Always bearing about in the body the dying of the Lord Jesus, that the life also of Jesus might be made manifest in our body.

Бо завсіди нас, що живемо, віддають на смерть за Ісуса, щоб з'явилось Ісусове в нашому смертельному тілі.

For we which live are alway delivered unto death for Jesus' sake, that the life also of Jesus might be made manifest in our mortal flesh.

Тому то смерть діє в нас, а життя у вас.

So then death worketh in us, but life in you.

Та мавши того ж духа віри, за написаним: Вірував я, через те говорив, і ми віруємо, тому то й говоримо,

We having the same spirit of faith, according as it is written, I believed, and therefore have I spoken; we also believe, and therefore speak;

знавши, що Той, Хто воскресив Господа Ісуса, воскресить з Ісусом і нас, і поставить із вами.

Knowing that he which raised up the Lord Jesus shall raise up us also by Jesus, and shall present us with you.

Усе бо для вас, щоб благодать, розмножена через багатьох, збагатила подяку на Божу славу.

For all things are for your sakes, that the abundant grace might through the thanksgiving of many redound to the glory of God.

Через те ми відваги не тратимо, бо хоч нищиться зовнішній наш чоловік, зате день-у-день відновляється внутрішній.

For which cause we faint not; but though our outward man perish, yet the inward man is renewed day by day.

Бо теперішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги,

For our light affliction, which is but for a moment, worketh for us a far more exceeding and eternal weight of glory;

коли ми не дивимося на видиме, а на невидиме. Бо видиме дочасне, невидиме ж вічне!

While we look not at the things which are seen, but at the things which are not seen: for the things which are seen are temporal; but the things which are not seen are eternal.