Psalms 137

Над річками Вавилонськими, там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона!

Là presso i fiumi di Babilonia, sedevamo ed anche piangevamo ricordandoci di Sion.

На вербах у ньому повісили ми свої арфи,

Ai salici delle sponde avevamo appese le nostre cetre.

співу бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів наші мучителі: Заспівайте но нам із Сіонських пісень!

Poiché là quelli che ci avevan menati in cattività ci chiedevano dei canti, quelli che ci predavano, delle canzoni d’allegrezza, dicendo: Cantateci delle canzoni di Sion!

Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця?

Come potremmo noi cantare le canzoni dell’Eterno in terra straniera?

Якщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, хай забуде за мене правиця моя!

Se io ti dimentico, o Gerusalemme, dimentichi la mia destra le sue funzioni,

Нехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе пам'ятати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!...

resti la mia lingua attaccata al palato se io non mi ricordo di te, se non metto Gerusalemme al disopra d’ogni mia allegrezza.

Пам'ятай же, о Господи, едомським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!...

Ricordati, o Eterno, dei figliuoli di Edom, che nel giorno di Gerusalemme dicevano: Spianatela, spianatela, fin dalle fondamenta!

Вавилонськая дочко, що маєш і ти ограбована бути, блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподіяла!

O figliuola di Babilonia, che devi esser distrutta, beati chi ti darà la retribuzione del male che ci hai fatto!

Блажен, хто ухопить та порозбиває об скелю і твої немовлята!...

Beato chi piglierà i tuoi piccoli bambini e li sbatterà contro la roccia!