Psalms 129

Пісня прочан. Багато гнобили мене від юнацтва мого, нехай но ізраїль повість!
اسرائیل، بگو که چطور از زمان جوانی، دشمنانت تو را عذاب دادند.
Багато гнобили мене від юнацтва мого, та мене не подужали!
«از زمانی که جوان بودم، دشمنانم بر من ظلم کردند، امّا نتوانستند مرا از پای درآورند.
Орали були на хребті моїм плугатарі, поклали вони довгі борозни,
شانه‏هایم را با شلاق، مانند زمین شخم زده کردند.
та Господь справедливий, Він шнури безбожних порвав!
امّا خداوند عادل مرا از بردگی آزاد کرد.»
Нехай посоромлені будуть, і хай повідступають назад усі ті, хто Сіона ненавидить!
کسانی‌که از صهیون نفرت دارند، سرنگون شوند.
Бодай стали вони, як трава на дахах, що всихає вона, поки виросте,
مانند علف روییده بر روی بامها پیش از آن که نمو کنند، پژمرده گردند
що нею жмені своєї жнець не наповнить, ані оберемка свого в'язальник,
و کسی نتواند آنها را بچیند و یا به صورت بافه ببندد.
і не скаже прохожий до них: Благословення Господнє на вас, благословляємо вас ім'ям Господа!
هیچ رهگذری نگوید: «خداوند تو را برکت دهد یا ما به نام خداوند تو را برکت می‌دهیم!»