Psalms 129

Пісня прочан. Багато гнобили мене від юнацтва мого, нехай но ізраїль повість!

(Sang til Festrejserne.) De trængte mig hårdt fra min ungdom - så siger Israel

Багато гнобили мене від юнацтва мого, та мене не подужали!

de trængte mig hårdt fra min Ungdom, men kued mig ikke.

Орали були на хребті моїм плугатарі, поклали вони довгі борозни,

Plovmænd pløjed min Ryg, trak lange Furer;

та Господь справедливий, Він шнури безбожних порвав!

retfærdig er HERREN, han overskar de gudløses Reb.

Нехай посоромлені будуть, і хай повідступають назад усі ті, хто Сіона ненавидить!

Alle, som hader Zion, skal vige med Skam,

Бодай стали вони, як трава на дахах, що всихає вона, поки виросте,

blive som Græs på Tage, der visner, førend det skyder Strå,

що нею жмені своєї жнець не наповнить, ані оберемка свого в'язальник,

og ikke fylder Høstkarlens Hånd og Opbinderens Favn;

і не скаже прохожий до них: Благословення Господнє на вас, благословляємо вас ім'ям Господа!

Folk, som går forbi, siger ikke: "HERRENs Velsignelse over eder! Vi velsigner eder i HERRENs Navn!"