Psalms 142

Псалом навчальний, Давида, коли був у печері. Молитва.

Poučna pjesma. Davidova. Kad bijaše u spilji. Molitva.

Мій голос до Господа, я кличу, мій голос до Господа, я благаю!

Iz svega glasa vapijem Jahvi, iz svega glasa Jahvu zaklinjem.

Перед обличчям Його виливаю я мову свою, про недолю свою я розказую перед обличчям Його,

Pred njim svoju izlijevam tužaljku, tjeskobu svoju pred njim razastirem.

коли омліває мій дух у мені. А Ти знаєш дорогу мою: на дорозі, якою ходжу, пастку для мене сховали!

Ako duh moj i klone u meni, ti put moj poznaješ. Na putu kojim prolazim potajnu mi zamku staviše.

Праворуч поглянь і побач: немає нікого знайомого, загинув притулок від мене, ніхто не питає за душу мою...

Obazrem li se nadesno i pogledam: nitko ne zna za mene. Nemam kamo pobjeći, nitko za život moj ne mari.

Я кличу до Тебе, о Господи, я кажу: Ти моє пристановище, доля моя у країні живих!

K tebi, Jahve, vapijem; govorim: ti si mi utočište, ti si dio moj u zemlji živih.

Прислухайся ж Ти до благання мого, бо зробився я зовсім нужденний! Визволь мене від моїх переслідників, бо стали сильніші від мене вони! Виведи душу мою із в'язниці, щоб славити Ймення Твоє! Праведні оточать мене, як учиниш добро надо мною!

Poslušaj moje vapaje jer sam veoma nevoljan. Izbavi me od gonitelja mojih jer od mene oni su moćniji. [ (Psalms 142:8) Izvedi iz tamnice dušu moju da zahvaljujem imenu tvojemu. Oko mene će se okupiti pravednici zbog dobra što si ga iskazao meni. ]