James 4

Hvoraf kommer det, at den er Krige og Stridigheder iblandt eder? mon ikke deraf, af eders Lyster, som stride i eders Lemmer?

Звідки війни та свари між вами? Чи не звідси, від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?

I begære og have ikke; I myrde og misunde og kunne ikke få; I føre Strid og Krig. Og I have ikke, fordi I ikke bede;

Бажаєте ви та й не маєте, убиваєте й заздрите та досягнути не можете, сваритеся та воюєте та не маєте, бо не прохаєте,

I bede og få ikke, fordi I bede ilde, for at øde det i eders Lyster.

прохаєте та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої.

I utro! vide I ikke, at Venskab med Verden er Fjendskab imod Gud? Derfor, den, som vil være Verdens Ven, bliver Guds Fjende.

Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається.

Eller mene I, at Skriftens Ord ere tomme Ord? Med Nidkærhed længes han efter den Ånd, han har givet Bolig i os, men han skænker desto større Nåde.

Чи ви думаєте, що даремно Писання говорить: Жадає аж до заздрости дух, що в нас пробуває?

Derfor siger Skriften: "Gud står de hoffærdige imod, men de ydmyge giver han Nåde."

Та ще більшу благодать дає, через що й промовляє: Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать.

Underordner eder derfor under Gud; men står Djævelen imod, så skal han fly fra eder;

Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас.

holder eder nær til Gud, så skal han holde sig nær til eder! Renser Hænderne, I Syndere! og lutrer Hjerterne, I tvesindede!

Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!

Jamrer og sørger og græder; eders Latter vende sig til Sorg og Glæden til Bedrøvelse!

Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум!

Ydmyger eder for Herren, så skal han ophøje eder.

Упокоріться перед Господнім лицем, і Він вас підійме!

Taler ikke ilde om hverandre, Brødre! Den, som taler ilde om sin Broder eller dømmer sin Broder, taler ilde om Loven og dømmer Loven; men dømmer du Loven, da er du ikke Lovens Gører, men dens Dommer.

Не обмовляйте, брати, один одного! Бо хто брата свого обмовляє або судить брата, той Закона обмовляє та судить Закона. А коли ти Закона осуджуєш, то ти не виконавець Закона, але суддя.

Een er Lovgiveren og Dommeren, han, som kan frelse og fordærve; men hvem er du, som dømmer din Næste?

Один Законодавець і Суддя, що може спасти й погубити. А ти хто такий, що осуджуєш ближнього?

Og nu I, som sige: I Dag eller i Morgen ville vi gå til den eller den By og blive der et År og købslå og vinde,

А ну тепер ви, що говорите: Сьогодні чи взавтра ми підем у те чи те місто, і там рік проживемо, та будемо торгувати й заробляти,

I, som ikke vide, hvad der skal ske i Morgen; thi hvordan er eders Liv? I ere jo en Damp, som er til Syne en liden Tid, men derefter forsvinder;

ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з'являється, а потім зникає!...

i Stedet for at I skulle sige: Dersom Herren vil, og vi leve, da ville vi gøre dette eller hint.

Замість того, щоб вам говорити: Як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те.

Men nu rose I eder i eders Overmod; al sådan Ros er ond.

А тепер ви хвалитеся в своїх гордощах, лиха всяка подібна хвальба!

Derfor, den som ved at handle ret og ikke gør det, for ham er det Synd.

Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх!