Psalms 129

«كَثِيرًا مَا ضَايَقُونِي مُنْذُ شَبَابِي». لِيَقُلْ إِسْرَائِيلُ:

Пісня прочан. Багато гнобили мене від юнацтва мого, нехай но ізраїль повість!

«كَثِيرًا مَا ضَايَقُونِي مُنْذُ شَبَابِي، لكِنْ لَمْ يَقْدِرُوا عَلَيَّ.

Багато гнобили мене від юнацтва мого, та мене не подужали!

عَلَى ظَهْرِي حَرَثَ الْحُرَّاثُ. طَوَّلُوا أَتْلاَمَهُمْ».

Орали були на хребті моїм плугатарі, поклали вони довгі борозни,

الرَّبُّ صِدِّيقٌ. قَطَعَ رُبُطَ الأَشْرَارِ.

та Господь справедливий, Він шнури безбожних порвав!

فَلْيَخْزَ وَلْيَرْتَدَّ إِلَى الْوَرَاءِ كُلُّ مُبْغِضِي صِهْيَوْنَ.

Нехай посоромлені будуть, і хай повідступають назад усі ті, хто Сіона ненавидить!

لِيَكُونُوا كَعُشْبِ السُّطُوحِ الَّذِي يَيْبَسُ قَبْلَ أَنْ يُقْلَعَ،

Бодай стали вони, як трава на дахах, що всихає вона, поки виросте,

الَّذِي لاَ يَمْلأُ الْحَاصِدُ كَفَّهُ مِنْهُ وَلاَ الْمُحَزِّمُ حِضْنَهُ.

що нею жмені своєї жнець не наповнить, ані оберемка свого в'язальник,

وَلاَ يَقُولُ الْعَابِرُونَ: «بَرَكَةُ الرَّبِّ عَلَيْكُمْ. بَارَكْنَاكُمْ بِاسْمِ الرَّبِّ».

і не скаже прохожий до них: Благословення Господнє на вас, благословляємо вас ім'ям Господа!