Psalms 120

إِلَى الرَّبِّ فِي ضِيْقِي صَرَخْتُ فَاسْتَجَابَ لِي.

Пісня прочан. Я кликав до Господа в горі своїм, і Він мене вислухав,

يَا رَبُّ، نَجِّ نَفْسِي مِنْ شِفَاهِ الْكَذِبِ، مِنْ لِسَانِ غِشٍّ.

Господи, визволь же душу мою від губи неправдивої, від язика зрадливого!

مَاذَا يُعْطِيكَ وَمَاذَا يَزِيدُ لَكَ لِسَانُ الْغِشِّ؟

Що Тобі дасть, або що для Тебе додасть лукавий язик?

سِهَامَ جَبَّارٍ مَسْنُونَةً مَعَ جَمْرِ الرَّتَمِ.

Загострені стріли потужного із ялівцевим вугіллям!

وَيْلِي لِغُرْبَتِي فِي مَاشِكَ، لِسَكَنِي فِي خِيَامِ قِيدَارَ!

Горе мені, що замешкую в Мешеху, що живу із шатрами Кедару!

طَالَ عَلَى نَفْسِي سَكَنُهَا مَعَ مُبْغِضِ السَّلاَمِ.

Довго душа моя перебувала собі разом з тими, хто ненавидить мир:

أَنَا سَلاَمٌ، وَحِينَمَا أَتَكَلَّمُ فَهُمْ لِلْحَرْبِ.

я за мир, та коли говорю, то вони за війну!