Psalms 142

142:1

Псалом навчальний, Давида, коли був у печері. Молитва.

142:2

Мій голос до Господа, я кличу, мій голос до Господа, я благаю!

142:3

Перед обличчям Його виливаю я мову свою, про недолю свою я розказую перед обличчям Його,

142:4

коли омліває мій дух у мені. А Ти знаєш дорогу мою: на дорозі, якою ходжу, пастку для мене сховали!

142:5

Праворуч поглянь і побач: немає нікого знайомого, загинув притулок від мене, ніхто не питає за душу мою...

142:6

Я кличу до Тебе, о Господи, я кажу: Ти моє пристановище, доля моя у країні живих!

142:7

Прислухайся ж Ти до благання мого, бо зробився я зовсім нужденний! Визволь мене від моїх переслідників, бо стали сильніші від мене вони! Виведи душу мою із в'язниці, щоб славити Ймення Твоє! Праведні оточать мене, як учиниш добро надо мною!