Psalms 137

super flumina Babylonis ibi sedimus et flevimus cum recordaremur Sion

Над річками Вавилонськими, там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона!

super salices in medio eius suspendimus citharas nostras

На вербах у ньому повісили ми свої арфи,

quoniam ibi interrogaverunt nos qui captivos duxerunt nos verba carminis et qui adfligebant nos laeti canite nobis de canticis Sion

співу бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів наші мучителі: Заспівайте но нам із Сіонських пісень!

quomodo cantabimus canticum Domini in terra aliena

Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця?

si oblitus fuero tui Hierusalem in oblivione sit dextera mea

Якщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, хай забуде за мене правиця моя!

adhereat lingua mea gutturi meo si non recordatus fuero tui si non praeposuero Hierusalem in principio laetitiae meae

Нехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе пам'ятати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!...

memento Domine filiorum Edom in diem Hierusalem dicentium evacuate evacuate usque ad fundamentum eius

Пам'ятай же, о Господи, едомським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!...

filia Babylon vastata beatus qui retribuet tibi vicissitudinem tuam quam retribuisti nobis

Вавилонськая дочко, що маєш і ти ограбована бути, блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподіяла!

beatus qui tenebit et adlidet parvulos tuos ad petram

Блажен, хто ухопить та порозбиває об скелю і твої немовлята!...