Psalms 142

142:1

Псалом навчальний, Давида, коли був у печері. Молитва.

משכיל לדוד בהיותו במערה תפלה קולי אל יהוה אזעק קולי אל יהוה אתחנן׃

142:2

Мій голос до Господа, я кличу, мій голос до Господа, я благаю!

אשפך לפניו שיחי צרתי לפניו אגיד׃

142:3

Перед обличчям Його виливаю я мову свою, про недолю свою я розказую перед обличчям Його,

בהתעטף עלי רוחי ואתה ידעת נתיבתי בארח זו אהלך טמנו פח לי׃

142:4

коли омліває мій дух у мені. А Ти знаєш дорогу мою: на дорозі, якою ходжу, пастку для мене сховали!

הביט ימין וראה ואין לי מכיר אבד מנוס ממני אין דורש לנפשי׃

142:5

Праворуч поглянь і побач: немає нікого знайомого, загинув притулок від мене, ніхто не питає за душу мою...

זעקתי אליך יהוה אמרתי אתה מחסי חלקי בארץ החיים׃

142:6

Я кличу до Тебе, о Господи, я кажу: Ти моє пристановище, доля моя у країні живих!

הקשיבה אל רנתי כי דלותי מאד הצילני מרדפי כי אמצו ממני׃

142:7

Прислухайся ж Ти до благання мого, бо зробився я зовсім нужденний! Визволь мене від моїх переслідників, бо стали сильніші від мене вони! Виведи душу мою із в'язниці, щоб славити Ймення Твоє! Праведні оточать мене, як учиниш добро надо мною!

הוציאה ממסגר נפשי להודות את שמך בי יכתרו צדיקים כי תגמל עלי׃