Psalms 142

Псалом навчальний, Давида, коли був у печері. Молитва.

Per mia voĉo mi krias al la Eternulo, Per mia voĉo mi preĝas al la Eternulo.

Мій голос до Господа, я кличу, мій голос до Господа, я благаю!

Mi elverŝas antaŭ Li mian peton, Mian suferon mi al Li rakontas.

Перед обличчям Його виливаю я мову свою, про недолю свою я розказую перед обличчям Його,

Kiam senfortiĝis en mi mia spirito, tiam Vi sciis mian vojon: Sur la vojo, kiun mi iras, ili kaŝis reton por mi.

коли омліває мій дух у мені. А Ти знаєш дорогу мою: на дорозі, якою ходжу, пастку для мене сховали!

Rigardu dekstren kaj vidu: neniu volas min koni; Malaperis rifuĝejo por mi, neniu zorgas pri mia animo.

Праворуч поглянь і побач: немає нікого знайомого, загинув притулок від мене, ніхто не питає за душу мою...

Mi krias al Vi, ho Eternulo; Mi diras: Vi estas mia rifuĝejo, Mia parto en la lando de la vivantoj.

Я кличу до Тебе, о Господи, я кажу: Ти моє пристановище, доля моя у країні живих!

Atentu mian ploron, ĉar mi tre senfortiĝis; Savu min de miaj persekutantoj, ĉar ili estas pli fortaj ol mi.

Прислухайся ж Ти до благання мого, бо зробився я зовсім нужденний! Визволь мене від моїх переслідників, бо стали сильніші від мене вони! Виведи душу мою із в'язниці, щоб славити Ймення Твоє! Праведні оточать мене, як учиниш добро надо мною!

Eligu mian animon el malliberejo, por ke mi gloru Vian nomon. Min ĉirkaŭos la virtuloj, kiam Vi bonfaros al mi.