Psalms 12

Для дириґетна хору. На октаву. Псалом Давидів.

(Til sangmesteren. Efter den ottende. En salme af David.) HERRE, hjælp, thi de fromme er borte, svundet er Troskab blandt Menneskens Børn;

Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж людських синів позникали вже вірні!

de taler Løgn, den ene til den anden, med svigefulde Læber og tvedelt Hjerte.

Марноту говорять один до одного, їхні уста облесні, і серцем подвійним говорять...

Hver svigefuld Læbe udrydde HERREN, den Tunge, der taler store Ord,

Нехай підітне Господь уста облесливі та язика чванькуватого

dem, som siger: "Vor Tunge gør os stærke, vore Læber er med os, hvo er vor Herre?"

тим, хто говорить: Своїм язиком будем сильні, наші уста при нас, хто ж буде нам пан?

"For armes Nød og fattiges Suk vil jeg nu stå op", siger HERREN, "jeg frelser den, som man blæser ad."

Через утиск убогих, ради стогону бідних тепер Я повстану, говорить Господь, поставлю в безпеці того, на кого розтягують сітку!

HERRENs Ord er rene Ord, det pure, syvfold lutrede Sølv.

Господні слова слова чисті, як срібло, очищене в глинянім горні, сім раз перетоплене!

HERRE, du vogter os, værner os evigt mod denne Slægt.

Ти, Господи, їх пильнуватимеш, і будеш навіки нас стерегти перед родом оцим! Безбожні кружляють навколо, бо нікчемність між людських синів підіймається.

De gudløse færdes frit overalt, når Skarn ophøjes blandt Menneskens Børn.