Psalms 137

By the rivers of Babylon, there we sat down, yea, we wept, when we remembered Zion.

Над річками Вавилонськими, там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона!

We hanged our harps upon the willows in the midst thereof.

На вербах у ньому повісили ми свої арфи,

For there they that carried us away captive required of us a song; and they that wasted us required of us mirth, saying, Sing us one of the songs of Zion.

співу бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів наші мучителі: Заспівайте но нам із Сіонських пісень!

How shall we sing the LORD'S song in a strange land?

Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця?

If I forget thee, O Jerusalem, let my right hand forget her cunning.

Якщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, хай забуде за мене правиця моя!

If I do not remember thee, let my tongue cleave to the roof of my mouth; if I prefer not Jerusalem above my chief joy.

Нехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе пам'ятати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!...

Remember, O LORD, the children of Edom in the day of Jerusalem; who said, Rase it, rase it, even to the foundation thereof.

Пам'ятай же, о Господи, едомським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!...

O daughter of Babylon, who art to be destroyed; happy shall he be, that rewardeth thee as thou hast served us.

Вавилонськая дочко, що маєш і ти ограбована бути, блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподіяла!

Happy shall he be, that taketh and dasheth thy little ones against the stones.

Блажен, хто ухопить та порозбиває об скелю і твої немовлята!...