Psalms 12

Al Capo de’ musici. Sopra l’ottava. Salmo di Davide. Salva, o Eterno, poiché l’uomo pio vien meno, e i fedeli vengono a mancare tra i figliuoli degli uomini.

Для дириґетна хору. На октаву. Псалом Давидів.

Ciascuno mentisce parlando col prossimo; parlano con labbro lusinghiero e con cuor doppio.

Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж людських синів позникали вже вірні!

L’Eterno recida tutte le labbra lusinghiere, la lingua che parla alteramente,

Марноту говорять один до одного, їхні уста облесні, і серцем подвійним говорять...

quelli che dicono: Con le nostre lingue prevarremo; le nostre labbra sono per noi; chi sarà signore su noi?

Нехай підітне Господь уста облесливі та язика чванькуватого

Per l’oppressione dei miseri, per il grido d’angoscia de’ bisognosi, ora mi leverò, dice l’Eterno; darò loro la salvezza alla quale anelano.

тим, хто говорить: Своїм язиком будем сильні, наші уста при нас, хто ж буде нам пан?

Le parole dell’Eterno son parole pure, sono argento affinato in un crogiuolo di terra, purificato sette volte.

Через утиск убогих, ради стогону бідних тепер Я повстану, говорить Господь, поставлю в безпеці того, на кого розтягують сітку!

Tu, o Eterno, li proteggerai, li preserverai da questa generazione in perpetuo.

Господні слова слова чисті, як срібло, очищене в глинянім горні, сім раз перетоплене!

Gli empi vanno attorno da tutte le parti quando la bassezza siede in alto tra i figliuoli degli uomini.

Ти, Господи, їх пильнуватимеш, і будеш навіки нас стерегти перед родом оцим! Безбожні кружляють навколо, бо нікчемність між людських синів підіймається.