Jeremiah 22

Така каза ГОСПОД: Слез в къщата на юдовия цар и говори там това слово!
Так говорить Господь: Зійди в дім Юдиного царя, і будеш казати там оце слово,
И кажи: Слушай словото на ГОСПОДА, царю на Юда, който седиш на престола на Давид; ти и слугите ти, и народът ти, които влизате през тези порти!
та й промовиш: Послухай Господнього слова, о царю юдейський, що сидиш на Давидовім троні, ти й раби твої та народ твій, що входите в брами оці.
Така казва ГОСПОД: Вършете правосъдие и правда и освобождавайте обрания от ръката на насилника! Не потискайте и не насилвайте чужденеца, сирачето и вдовицата и невинна кръв не проливайте на това място!
Так говорить Господь: Чиніть правосуддя та правду, і рятуйте грабованого від руки гнобителя, чужинця ж, сироту та вдову не гнобіть, не грабуйте, і крови невинної не проливайте на місці цьому!
Защото, ако наистина вършите това слово, тогава през портите на този дом ще влизат царе, седящи на престола на Давид, возени на колесници и яздещи на коне — той и слугите му, и народът му.
Бо коли оце слово насправді ви виконаєте, то ходитимуть брамами дому оцього царі, що будуть сидіти на троні Давида, що їздити будуть колесницями й кіньми, він і раб його та народ його.
Но ако не послушате тези думи, в Себе Си се заклех, заявява ГОСПОД, че този дом ще запустее.
А якщо не послухаєтесь оцих слів, то клянуся Собою говорить Господь: руїною станеться дім цей!
Защото така казва ГОСПОД за дома на юдовия цар: Ти си за Мен Галаад и ливански връх; но непременно ще те направя пустиня, ненаселени градове!
Бо так промовляє Господь про дім царя Юди: Ти для Мене Ґілеад, щит Лівану, та поправді кажу Я, тебе оберну на пустиню, на міста незаселені!
Ще приготвя против теб унищожители, всеки с оръжията му, и ще изсекат избраните ти кедри и ще ги хвърлят в огъня.
І приготую на тебе отих, що руйнують людину та зброю її, і вони твої кедри добірні зітнуть і їх повкидають в огонь!
И много народи ще минават покрай този град и ще си казват един на друг: Защо ГОСПОД направи така на този голям град?
І люди численні ходитимуть містом оцим і будуть казати один до одного: Защо Господь зробив так цьому місту великому?
И ще казват: Понеже оставиха завета на ГОСПОДА, своя Бог, и се поклониха на други богове и им служиха.
І відкажуть: За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога Свого, і вклонялися іншим богам, і служили їм.
Не плачете за умрелия и не го оплаквайте, а плачете горчиво за онзи, който отива, защото няма да се върне вече и няма да види родната си земя.
Не плачте за вмерлим, і не жалкуйте за ним, але плакати плачте за тим, хто відходить в полон, бо вже не повернеться, і не побачить землі, де він народився...
Защото така казва ГОСПОД за юдовия цар Селум, сина на Йосия, който царува вместо баща си Йосия, и който излезе от това място: Няма вече да се върне тук,
Бо так промовляє Господь до Шаллума, сина Йосіїного, царя Юдиного, що царював замість Йосії, свого батька, що вийшов із місця цього: Він сюди вже не вернеться!
а на мястото, където го откараха в плен, там ще умре, и няма вече да види тази земя.
Бо помре він у місці, куди його полонили, Краю ж цього не побачить уже...
Горко на онзи, който строи къщата си с неправда и горните си стаи — с несправедливост; който кара ближния си да му работи напразно и не му дава заплатата му;
Горе тому, хто несправедливістю дім свій будує, а верхні кімнати безправ'ям, хто каже своєму ближньому працювати даремно, і платні його йому не дає,
който си казва: Ще си построя обширна къща и широки горни стаи! — отваря си прозорци и я покрива с кедър и я боядисва в червено.
що говорить: Збудую собі дім великий, і верхні кімнати широкі! І вікна собі повирубує, й криє кедриною, і малює червоною фарбою.
Ще царуваш ли, понеже се обграждаш с кедри? Баща ти не ядеше ли и не пиеше ли? Но вършеше правосъдие и правда — тогава благоденстваше.
Чи ти зацарюєш тому, що в кедрах ти мешкаєш? Чи ж твій батько не їв та не пив? І коли правосуддя та правду чинив він, тоді було добре йому,
Отсъждаше делото на сиромаха и бедния — тогава беше добре. Не е ли това да познава Мен? — заявява ГОСПОД.
він розсуджував справу нужденного й бідного, й тоді добре було! Чи не це Мене знати? говорить Господь.
А твоите очи и твоето сърце не са насочени към нищо друго освен към печалбата ти и към проливане на невинна кръв, и към вършене на насилие и потисничество.
Хіба твої очі та серце твоє не обернені тільки на користь свою, та щоб проливати кров невинну, і щоб гніт та насилля чинити?...
Затова, така казва ГОСПОД за юдовия цар Йоаким, сина на Йосия: Няма да го оплакват: Горко, брате мой, и горко, сестро! Няма да го оплакват: Горко, господарю, и горко, негово величество!
Тому так промовляє Господь про Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного: Не будуть за ним голосити: О мій брате! й О сестро! Не будуть за ним голосити: О пане й О величносте його!
С магарешко погребение ще бъде погребан — извлечен и изхвърлен извън ерусалимските порти.
Поховають його, немов того осла, волочачи та викидаючи геть за брами Єрусалиму...
Изкачи се на Ливан и извикай, надай глас на Васан и извикай от Аварим, защото всичките ти любовници загинаха.
Зійди на Ливан та й кричи, і в Башані свій голос подай, і кричи з Аваріму, бо понищені всі твої друзі...
Говорих ти в благоденствието ти; ти каза: Няма да слушам! Такъв беше пътят ти от младостта ти, че не слушаше гласа Ми.
Говорив Я тобі в час гаразду твого, але ти казала: Не слухатиму! Це дорога твоя від юнацтва твого, бо не слухалась ти Мого голосу...
Вятърът ще опасе всичките ти пастири и любовниците ти ще отидат в плен; да, тогава ще се посрамиш и опозориш заради цялата си злина.
Усіх твоїх пастирів буря розкидає, а коханці твої підуть до полону, справді, тоді посоромлена та побентежена будеш за все своє зло!...
Ти, която населяваш Ливан и виеш гнездото си в кедрите, колко окаяна ще бъдеш, когато ти дойдат мъките, болки като на родилка!
О ти, що сидиш на Ливані, що кублишся в кедрах, як ти будеш стогнати, як болі й дрижання на тебе спадуть, мов на ту породіллю!
Жив съм Аз, заявява ГОСПОД, че и да беше юдовият цар Йехония, синът на Йоаким пръстен с печат на дясната Ми ръка, и оттам бих те откъснал!
Як живий Я, говорить Господь, коли б був Конія, син Єгоякимів, цар Юдин, печаткою-перснем на правій руці Моїй, справді Я й звідти тебе зірву!
И ще те предам в ръката на онези, които търсят да отнемат живота ти, и в ръката на онези, от които се боиш, и в ръката на вавилонския цар Навуходоносор, и в ръката на халдейците.
І дам Я тебе в руку тих, хто шукає твоєї душі, і в руку тих, що боїшся ти їх, і в руку Навуходоносора, царя вавилонського, і в руку халдеїв...
Ще отхвърля теб и майка ти, която те е родила, в друга земя, където не сте родени, и там ще умрете.
І кину тебе й твою матір, яка породила тебе, до іншого краю, де ви не зродились, і там ви повмираєте!
А в земята, в която душата им копнее да се върне, там няма да се върнат.
А до Краю, куди вони прагнуть душею своєю вернутись, туди не повернуться!
Строшен и презрян глинен съд ли е този мъж Йехония, или съд, който не се харесва? Защо бяха отхвърлени той и потомството му и захвърлени в земя, която не познават?
Чи муж цей, Конія, це глиняний посуд, погорджений та розпорошений? Хіба він посудина та непотрібна? Чом відкинені він та насіння його, та й закинені в землю, якої не знають?
Земьо, земьо, земьо, слушай словото на ГОСПОДА!
О Краю, мій Краю, о Краю, послухай Господнього слова:
Така казва ГОСПОД: Пишете този човек бездетен, мъж, който няма да благоуспее в дните си; защото от потомството му няма да благоуспее никой, който да седи на престола на Давид и да властва още над Юда.
Так говорить Господь: Запишіть людину оцю самітною, мужем, якому не буде щаститись у днях його, бо нікому з насіння його не пощаститься сидіти на троні Давидовім та панувати ще в Юді!