Psalms 137

Nad rzekami Babilońskiemi, tameśmy siadali i płakali, wspominając na Syon.

Над річками Вавилонськими, там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона!

Na wierzbach, które są w nim, zawieszaliśmy harfy nasze.

На вербах у ньому повісили ми свої арфи,

A gdy nas tam pytali ci, którzy nas zawiedli w niewolę, o słowa pieśni,( chociażeśmy byli zawiesili pieśni radości,) mówiąc: Śpiewajcie nam pieśń z pieśni Syońskich,

співу бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів наші мучителі: Заспівайте но нам із Сіонських пісень!

Odpowiedzieliśmy: Jakoż mamy śpiewać pieśń Pańską w ziemi cudzoziemców?

Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця?

Jeźliże cię zapomnę, o Jeruzalemie! niech zapomni sama siebie prawica moja.

Якщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, хай забуде за мене правиця моя!

Niech przylgnie język mój do podniebienia mego, jeźlibym na cię nie pomniał, jeźlibym nie przełożył Jeruzalemu nad najwiekszę wesele moje.

Нехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе пам'ятати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!...

Wspomnij, Panie! na synów Edomskich, i na dzień Jeruzalemski, w który mówili: Poburzcie, poburzcie aż do gruntu w nim.

Пам'ятай же, о Господи, едомським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!...

O córko Babilońska! i ty będziesz spustoszona. Błogosławiony, któryć odda nagrodę twoję, za to, coś nam złego uczyniła.

Вавилонськая дочко, що маєш і ти ограбована бути, блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподіяла!

Błogosławiony, który pochwyci i roztrąci dziatki twe o skałę.

Блажен, хто ухопить та порозбиває об скелю і твої немовлята!...