Nehemiah 4

参巴拉听见我们修造城墙就发怒，大大恼恨，嗤笑犹大人，

І сталося, як почув Санваллат, і Товійя, і араби, і аммонітяни, і ашдодяни, що направляється єрусалимський мур, що виломи в стіні стали затарасовуватися, то дуже запалилися гнівом.

对他弟兄和撒马利亚的军兵说：「这些软弱的犹大人做什么呢？要保护自己么？要献祭么？要一日成功么？要从土堆里拿出火烧的石头再立墙么？」

І змовилися вони всі разом, щоб іти воювати з Єрусалимом, та щоб учинити йому замішання.

亚扪人多比雅站在旁边，说：「他们所修造的石墙，就是狐狸上去也必跐倒。」

І ми молилися до нашого Бога, і поставили проти них сторожу вдень та вночі, перед ними.

我们的　神啊，求你垂听，因为我们被藐视。求你使他们的毁谤归于他们的头上，使他们在掳到之地作为掠物。

І сказав Юда: Ослабла сила носія, а звалищ багато, і ми не зможемо далі будувати мура!...

不要遮掩他们的罪孽，不要使他们的罪恶从你面前涂抹，因为他们在修造的人眼前惹动你的怒气。

А наші ненависники говорили: Вони не знатимуть і не побачать, як ми прийдемо до середини їх, і позабиваємо їх, та й спинимо працю!

这样，我们修造城墙，城墙就都连络，高至一半，因为百姓专心做工。

І сталося, як приходили ті юдеяни, що сиділи при них, то говорили нам про це разів десять, зо всіх місць, де вони пробували.

参巴拉、多比雅、阿拉伯人、亚扪人、亚实突人听见修造耶路撒冷城墙，著手进行堵塞破裂的地方，就甚发怒。

Тоді поставив я сторожу здолу того місця за муром у печерах. І поставив я народ за їхніми родами, з їхніми мечами, їхніми ратищами та їхніми луками.

大家同谋要来攻击耶路撒冷，使城内扰乱。

І розглянув я це, і встав і сказав я до шляхетних, і до заступників, і до решти народу: Не бійтеся перед ними! Згадайте Господа великого та грізного, і воюйте за ваших братів, ваших синів, дочок ваших, жінок ваших та за доми ваші!

然而，我们祷告我们的　神，又因他们的缘故，就派人看守，昼夜防备。

І сталося, як почули наші вороги, що нам те відоме, то Господь зламав їхній задум, і всі ми вернулися до муру, кожен до праці своєї.

犹大人说：「灰土尚多，扛抬的人力气已经衰败，所以我们不能建造城墙。」

І було від того дня, що половина моїх юнаків робили працю, а половина їх міцно тримала списи, щити, і луки та панцері, а зверхники стояли позад Юдиного дому.

我们的敌人且说：「趁他们不知不见，我们进入他们中间，杀他们，使工作止住。」

Будівничі працювали на мурі, а носії наладовували тягар, вони однією рукою робили працю, а однією міцно тримали списа...

那靠近敌人居住的犹大人十次从各处来见我们，说：「你们必要回到我们那里。」

А в кожного будівничого його меч був прив'язаний на стегнах його, і так вони будували, а біля мене був сурмач.

所以我使百姓各按宗族拿刀、拿枪、拿弓站在城墙后边低洼的空处。

І сказав я до шляхетних, до заступників та до решти народу: Праця велика й простора, а ми повідділювані на мурі, далеко один від одного.

我察看了，就起来对贵冑、官长，和其余的人说：「不要怕他们！当记念主是大而可畏的。你们要为弟兄、儿女、妻子、家产争战。」

Тому то в місце, де почуєте голос сурми, туди негайно збирайтеся до нас. Бог наш буде воювати для нас!

仇敌听见我们知道他们的心意，见　神也破坏他们的计谋，就不来了。我们都回到城墙那里，各做各的工。

І так ми робили працю, і половина їх міцно тримала списи від сходу ранньої зорі аж до появлення зір.

从那日起，我的仆人一半做工，一半拿枪、拿盾牌、拿弓、穿（或译：拿）铠甲，官长都站在犹大众人的后边。

Також того часу сказав я до народу: Кожен з юнаком своїм нехай ночують у середині Єрусалиму, і будуть вони для нас уночі сторожею, а вдень на працю.

修造城墙的，扛抬材料的，都一手做工一手拿兵器。

І ні я, ані брати мої, ані юнаки мої, ані сторожі, що були за мною, ми не здіймали своєї одежі, кожен мав свою зброю при своєму стегні.

修造的人都腰间佩刀修造，吹角的人在我旁边。

我对贵冑、官长，和其余的人说：「这工程浩大，我们在城墙上相离甚远；

你们听见角声在哪里，就聚集到我们那里去。我们的　神必为我们争战。」

于是，我们做工，一半拿兵器，从天亮直到星宿出现的时候。

那时，我又对百姓说：「各人和他的仆人当在耶路撒冷住宿，好在夜间保守我们，白昼做工。」

这样，我和弟兄仆人，并跟从我的护兵都不脱衣服，出去打水也带兵器。