II Samuel 19

有人告诉约押说：「王为押沙龙哭泣悲哀。」

І затремтів цар, і вийшов на горішній поверх брами, та й заплакав. А коли йшов, то так говорив: Сину мій, Авесаломе, сину мій! Сину мій, Авесаломе! О, якби я був помер замість тебе, Авесаломе! Сину мій, сину мій!...

众民听说王为他儿子忧愁，他们得胜的欢乐却变成悲哀。

А Йоаву донесено: Ось цар плаче, і зачав жалобу по Авесаломові.

那日众民暗暗地进城，就如败阵逃跑、惭愧的民一般。

І того дня ця перемога обернулася на жалобу для всього народу, бо того дня народ почув, що казали: Засмутився цар за своїм сином!

王蒙著脸，大声哭号说：「我儿押沙龙啊！押沙龙，我儿，我儿啊！」

І прокрадався народ того дня, щоб увійти до міста, як прокрадається народ, засоромлений своєю втечею з бою...

约押进去见王，说：「你今日使你一切仆人脸面惭愧了！他们今日救了你的性命和你儿女妻妾的性命，

А цар закрив своє обличчя. І голосив цар сильним голосом: Сину мій, Авесаломе! Авесаломе, сину мій! Сину мій!...

你却爱那恨你的人，恨那爱你的人。你今日明明地不以将帅、仆人为念。我今日看明，若押沙龙活著，我们都死亡，你就喜悦了。

І прийшов Йоав до дому царя, та й сказав: Сьогодні ти засоромив обличчя всіх своїх рабів, які сьогодні врятували життя твоє, і життя синів твоїх та дочок твоїх, і життя жінок твоїх, і життя наложниць твоїх,

现在你当出去，安慰你仆人的心。我指著耶和华起誓：你若不出去，今夜必无一人与你同在一处；这祸患就比你从幼年到如今所遭的更甚！」

через те, що ти любиш тих, хто тебе ненавидить, і ненавидиш тих, хто тебе любить, бож сьогодні ти виявив, що нема в тебе вождів ані слуг. Бо сьогодні я знаю, що коли б Авесалом був живий, а ми всі сьогодні були мертві, то тоді це було б любе в очах твоїх...

于是王起来，坐在城门口。众民听说王坐在城门口，就都到王面前。以色列人已经逃跑，各回各家去了。

А тепер устань, і говори до серця своїх рабів. Бо присягаю Господом, якщо ти не вийдеш, то цієї ночі ніхто не буде ночувати з тобою, і це буде тобі гірше за всяке зло, що приходило на тебе від молодости твоєї аж дотепер!

以色列众支派的人纷纷议论说：「王曾救我们脱离仇敌的手，又救我们脱离非利士人的手，现在他躲避押沙龙逃走了。

І цар устав та й засів у брамі, а всьому народові донесли, говорячи: Ось цар сидить у брамі! І посходився ввесь народ перед царське обличчя, а Ізраїль повтікав кожен до своїх наметів.

我们膏押沙龙治理我们，他已经阵亡。现在为什么不出一言请王回来呢？」

І сперечався ввесь народ по всіх Ізраїлевих племенах, говорячи: Цар урятував нас від руки всіх наших ворогів, він же врятував нас із руки филистимлян, а тепер утік із краю перед Авесаломом.

大卫王差人去见祭司撒督和亚比亚他，说：「你们当向犹大长老说：『以色列众人已经有话请王回宫，你们为什么落在他们后头呢？

А Авесалом, якого ми помазали були над собою, помер на війні. А тепер чого ви зволікаєте щоб вернути царя?

你们是我的弟兄，是我的骨肉，为什么在人后头请王回来呢？』

І цар Давид послав до священиків, до Садока та до Евіятара, говорячи: Говоріть так до Юдиних старших: Чого ви будете останніми, щоб вернути царя до його дому? А слово всього Ізраїля прийшло вже до царя, до його дому.

也要对亚玛撒说：『你不是我的骨肉吗？我若不立你替约押常作元帅，愿　神重重地降罚与我！』」

Ви браття мої, ви кість моя та тіло моє! І чого ви будете останніми, щоб вернути царя?

如此就挽回犹大众人的心，如同一人的心。他们便打发人去见王，说：「请王和王的一切臣仆回来。」

А Амасі скажете: Чи ж ти не кість моя та не тіло моє? Нехай так зробить мені Бог, і нехай ще додасть, якщо ти не будеш у мене вождем війська по всі дні замість Йоава.

王就回来，到了约旦河。犹大人来到吉甲，要去迎接王，请他过约旦河。

І прихилив він серце всіх Юдиних мужів, як одного чоловіка. І послали вони до царя: Вернися ти та всі твої слуги!

巴户琳的便雅悯人、基拉的儿子示每急忙与犹大人一同下去迎接大卫王。

І вернувся цар, і прийшов аж до Йордану, а Юда прийшов до Ґілґалу назустріч цареві, щоб перепровадити царя через Йордан.

跟从示每的有一千便雅悯人，还有扫罗家的仆人洗巴和他十五个儿子，二十个仆人；他们都蹚过约旦河迎接王。

А Шім'ї, Ґерин син, Веніяминівець, що з Бахуріму, поспішив і зійшов з Юдиними мужами на зустріч царя Давида.

有摆渡船过去，渡王的家眷，任王使用。王要过约旦河的时候，基拉的儿子示每就俯伏在王面前，

І з ним було тисяча чоловіка з Веніямина, та Ціва, слуга Саулового дому, і п'ятнадцятеро синів його та двадцятеро його рабів із ним. І вони перейшли Йордан перед царем.

对王说：「我主我王出耶路撒冷的时候，仆人行悖逆的事，现在求我主不要因此加罪与仆人，不要记念，也不要放在心上。

І перейшов порон, щоб перепровадити царський дім та зробити, що було добре в очах його. А Шім'ї, Ґерин син, упав перед царем, як той переходив Йордан,

仆人明知自己有罪，所以约瑟全家之中，今日我首先下来迎接我主我王。」

та й цареві сказав: Нехай пан не порахує мені переступу, і не пам'ятай, що раб твій провинився був того дня, коли мій пан цар вийшов був з Єрусалиму, щоб цар не поклав це до серця свого!

洗鲁雅的儿子亚比筛说：「示每既咒骂耶和华的受膏者，不应当治死他吗？」

Бо раб твій знає, що згрішив він, і ось я прийшов сьогодні з усього Йосипового дому перший, щоб вийти зустріти мого пана царя.

大卫说：「洗鲁雅的儿子，我与你们有何关涉，使你们今日与我反对呢？今日在以色列中岂可治死人呢？我岂不知今日我作以色列的王吗？」

А Авішай, син Церуїн, відповів та й сказав: Чи ж не буде забитий Шім'ї за те, що проклинав Господнього помазанця?

于是王对示每说：「你必不死。」王就向他起誓。

А Давид відказав: Що вам до мене, сини Церуїні, що ви сьогодні стаєте мені за сатану? Чи сьогодні буде забитий хто в Ізраїлі? Хіба ж я не знаю, що сьогодні я цар над Ізраїлем?

扫罗的孙子米非波设也下去迎接王。他自从王去的日子，直到王平平安安地回来，没有修脚，没有剃胡须，也没有洗衣服。

А до Шім'ї цар сказав: Не помреш! І заприсягнув йому цар.

他来到耶路撒冷迎接王的时候，王问他说：「米非波设，你为什么没有与我同去呢？」

І зійшов спіткати царя й Мефівошет, онук Саулів. А він не оправляв ніг своїх і не оправляв вуса свого, і не оправляв своєї одежі від дня, як цар вийшов, аж до дня, коли він вернувся з миром.

他回答说：「我主我王，仆人是瘸腿的。那日我想要备驴骑上，与王同去，无奈我的仆人欺哄了我，

І сталося, коли прийшов він до Єрусалиму зустріти царя, то сказав йому цар: Чому ти не пішов зо мною, Мефівошете?

又在我主我王面前谗毁我。然而我主我王如同　神的使者一般，你看怎样好，就怎样行吧！

А той відказав: Пане мій царю, раб мій обманив мене! Бо я, раб твій, сказав: осідлаю собі осла, і сяду на нього, та й поїду з царем, бо раб твій кульгавий.

因为我祖全家的人，在我主我王面前都算为死人，王却使仆人在王的席上同人吃饭，我现在向王还能辨理诉冤吗？」

Та він очернив раба твого перед паном моїм царем. А мій пан цар, немов Божий Ангол, тому зроби, що добре в очах твоїх!

王对他说：「你何必再提你的事呢？我说，你与洗巴均分地土。」

Бож хіба ввесь дім батька мого не був вартий смерти перед моїм паном царем? Та ти вмістив раба свого серед їдців свого столу. І яке ж я маю право скаржитися перед царем?

米非波设对王说：「我主我王既平平安安地回宫，就任凭洗巴都取了也可以。」

І сказав йому цар: Пощо ти говориш іще оці свої слова? Я сказав: ти та Ціва поділите поле.

基列人巴西莱从罗基琳下来，要送王过约旦河，就与王一同过了约旦河。

І сказав Мефівошет до царя: Нехай він візьме навіть усе по тому, коли мій пан, цар прийшов із миром до дому свого!.

巴西莱年纪老迈，已经八十岁了。王住在玛哈念的时候，他就拿食物来供给王；他原是大富户。

А ґілеадянин Барзіллай зійшов з Роґеліму, і перейшов з царем Йордан, щоб провести його за Йордан.

王对巴西莱说：「你与我同去，我要在耶路撒冷那里养你的老。」

А Барзіллай був дуже старий, віку восьмидесяти літ. І він годував царя, як той сидів був у Маханаїмі, бо він був дуже заможна людина.

巴西莱对王说：「我在世的年日还能有多少，使我与王同上耶路撒冷呢？

І сказав цар до Барзіллая: Перейди зо мною, і я буду годувати тебе при собі в Єрусалимі.

仆人现在八十岁了，还能尝出饮食的滋味、辨别美恶吗？还能听男女歌唱的声音吗？仆人何必累赘我主我王呢？

І сказав Барзіллай до царя: Скільки ще часу життя мого, що я піду з царем до Єрусалиму?

仆人只要送王过约旦河，王何必赐我这样的恩典呢？

Я сьогодні віку восьмидесяти літ. Чи можу я розпізнавати між добрим та злим? Чи розкуштує твій раб, що буду їсти та що буду пити? Чи послухаю я ще голосу співаків та співачок? І пощо буде ще раб твій тягарем для свого пана царя?

求你准我回去，好死在我本城，葬在我父母的墓旁。这里有王的仆人金罕，让他同我主我王过去，可以随意待他。」

Трохи перейде твій раб із царем за Йордан. І чого цар висвідчує мені оце?

王说：「金罕可以与我同去，我必照你的心愿待他。你向我求什么，我都必为你成就。」

Нехай раб твій вернеться, і нехай помре у своєму місті при гробі батька свого та своєї матері. А ось раб твій, син мій Кімган перейде з паном моїм, із царем, а ти зроби йому, що добре в очах твоїх.

于是众民过约旦河，王也过去。王与巴西莱亲嘴，为他祝福，巴西莱就回本地去了。

І сказав цар: Кімган перейде зо мною, а я зроблю йому, що миле в очах твоїх. І все, що вибереш у мене, я зроблю тобі!

王过去，到了吉甲，金罕也跟他过去。犹大众民和以色列民的一半也都送王过去。

І ввесь народ перейшов Йордан, перейшов і цар. І цар поцілував Барзіллая, та й поблагословив його, і той вернувся на своє місце.

以色列众人来见王，对他说：「我们弟兄犹大人为什么暗暗送王和王的家眷，并跟随王的人过约旦河？」

І перейшов цар до Ґілґалу, а з ним перейшов Кімган та ввесь Юдин народ, і вони перепровадили царя, а також перейшла половина Ізраїлевого народу.

犹大众人回答以色列人说：「因为王与我们是亲属，你们为何因这事发怒呢？我们吃了王的什么呢？王赏赐了我们什么呢？」

Аж ось усі ізраїльтяни прийшли до царя. І сказали вони цареві: Чому вкрали тебе наші браття, люди Юдині, і перепровадили царя та його дім через Йордан, та всіх Давидових людей з ним?

以色列人回答犹大人说：「按支派，我们与王有十分的情分；在大卫身上，我们也比你们更有情分。你们为何藐视我们，请王回来不先与我们商量呢？」但犹大人的话比以色列人的话更硬。

І відповіли всі Юдині люди Ізраїлеві: Бо близький цар до нас! І чого то запалився тобі гнів на цю річ? Чи справді з'їли ми що в царя? Чи теж справді він роздав нам які дарунки? І відповіли ізраїльтяни юдеям та й сказали: Нас десять частин у царя, а також і в Давида ми ліпші від вас. Чому ж ви злегковажили нас? Хіба ж не нам було перше слово, щоб вернути царя? Але слово юдеїв було гостріше від слова ізраїльтян.