Psalms 14

Для дириґетна хору. Давидів. Безумний говорить у серці своїм: Нема Бога! Зіпсулись вони, і обридливий чинять учинок, нема доброчинця!...

[] Akılsız içinden, “Tanrı yok!” der. İnsanlar bozuldu, iğrençlik aldı yürüdü, İyilik eden yok.

Господь дивиться з неба на людських синів, щоб побачити, чи є там розумний, що Бога шукає.

RAB göklerden bakar oldu insanlara, Akıllı, Tanrı’yı arayan biri var mı diye.

Усе повідступало, разом стали бридкими вони, нема доброчинця, нема ні одного!...

Hepsi saptı, Tümü yozlaştı, İyilik eden yok, Bir kişi bile!

Чи ж не розуміють всі ті, хто чинить безправ'я, хто мій люд поїдає? Вони хліб Господній їдять, та не кличуть Його...

Suç işleyenlerin hiçbiri görmüyor mu? Halkımı ekmek yer gibi yiyor, RAB’be yakarmıyorlar.

Тоді настрашилися страхом вони, бо Бог в праведнім роді.

Dehşete düşecekler yeryüzünde, Çünkü Tanrı doğruların yanındadır.

Раду вбогого ганьбите ви, та Господь охорона йому.

Mazlumun tasarılarını boşa çıkarırdınız, Ama RAB onun sığınağıdır.

Аби то Він дав із Сіону спасіння ізраїлеві! Як долю Своєму народу поверне Господь, то радітиме Яків, втішатися буде ізраїль!

Keşke İsrail’in kurtuluşu Siyon’dan gelse! RAB halkını eski gönencine kavuşturunca, Yakup soyu sevinecek, İsrail halkı coşacak.