Isaiah 64

О, коли б небеса Ти роздер і зійшов, перед обличчям Твоїм розтопилися б гори,

愿你裂天而降；愿山在你面前震动─

як хворост горить від огню, як кипить та вода на огні, отак щоб Ім'я Твоє стало відоме Твоїм ворогам, щоб перед обличчям Твоїм затремтіли народи!

好像火烧干柴，又像火将水烧开，使你敌人知道你的名，使列国在你面前发颤！

Коли Ти чинив страшні речі, ми їх не чекали, коли б Ти зійшов, то перед обличчям Твоїм розтопилися б гори!

你曾行我们不能逆料可畏的事。那时你降临，山岭在你面前震动。

І відвіку не чули, до ушей не доходило, око не бачило Бога, крім Тебе, Який би зробив так тому, хто надію на Нього кладе!

从古以来，人未曾听见、未曾耳闻、未曾眼见在你以外有什么神为等候他的人行事。

Ти стрічаєш того, хто радіє та праведність чинить, отих, що вони на дорогах Твоїх пам'ятають про Тебе. Та розгнівався Ти, бо ми в тому згрішили навіки та несправедливими стали!

你迎接那欢喜行义、记念你道的人；你曾发怒，我们仍犯罪；这景况已久，我们还能得救吗？

І стали всі ми, як нечистий, а вся праведність наша немов поплямована місячним одіж, і в'янемо всі ми, мов листя, а наша провина, як вітер, несе нас...

我们都像不洁净的人；所有的义都像污秽的衣服。我们都像叶子渐渐枯干；我们的罪孽好像风把我们吹去。

І немає нікого, хто кликав би Ймення Твоє, хто збудився б триматися міцно за Тебе, бо від нас заховав Ти обличчя Своє й через нашу вину Ти покинув нас нидіти...

并且无人求告你的名；无人奋力抓住你。原来你掩面不顾我们，使我们因罪孽消化。

Тепер же, о Господи, Ти наш Отець, ми глина, а Ти наш ганчар, і ми всі чин Твоєї руки!

耶和华啊，现在你仍是我们的父！我们是泥，你是窑匠；我们都是你手的工作。

Не гнівайся, Господи, сильно, і не пам'ятай повсякчасно провини! Тож споглянь, ми народ Твій усі!

耶和华啊，求你不要大发震怒，也不要永远记念罪孽。求你垂顾我们，我们都是你的百姓。

Святі міста Твої стали пустинею, Сіон став пустелею, степом став Єрусалим...

你的圣邑变为旷野。锡安变为旷野；耶路撒冷成为荒场。

Дім святощі нашої й нашої слави, в якім батьки наші хвалили Тебе, погорілищем став, а все наше любе руїною стало...

我们圣洁华美的殿─就是我们列祖讚美你的所在被火焚烧；我们所羨慕的美地尽都荒废。

Чи й на це ще Себе будеш стримувати, Господи? Будеш мовчати, й занадто карати нас будеш?

耶和华啊，有这些事，你还忍得住吗？你仍静默使我们深受苦难吗？