Isaiah 17

Utsaga om Damaskus.  Se, Damaskus skall upphöra att vara en stad;  det skall falla och bliva en stenhop.

Пророцтво про Дамаск. Ось Дамаск вилучається з міст, і стається, як купа руїн.

 Aroers städer varda övergivna;      de bliva tillhåll för hjordar,      som lägra sig där ostörda.

Покинені будуть міста Ароеру, для черід вони будуть, і ті будуть лежати, і не буде кому їх сполошити...

 Det är förbi med Efraims värn,      med Damaskus' konungadöme      och med kvarlevan av Aram.  Det skall gå med dem såsom med Israels barns härlighet,      säger HERREN Sebaot.

Заникне твердиня з Єфрема, і царство з Дамаску, і решта Араму будуть, як слава синів Ізраїля, говорить Господь Саваот!

 Och det skall ske på den tiden  att Jakobs härlighet vändes i armod,  och att hans feta kropp bliver mager.

І станеться в день той, слава Якова знидіє, і вихудне товщ його тіла.

 Det går, såsom när skördemannen samlar ihop säden  och med sin arm skördar axen;  det går, såsom när man plockar ax  i Refaims-dalen:

І буде, немов би жнець збирає збіжжя, а рамено його жне колосся; і буде, немов би збирають колосся в долині Рефаїм.

 en ringa efterskörd lämnas kvar där,      såsom när man slår ned oliver,  två eller tre bär lämnas kvar      högst uppe i toppen,  fyra eller fem      på trädets kvistar,  säger HERREN, Israels Gud.

І на ньому зостануться залишки з плодів, як при оббиванні оливки: дві-три ягідки на верховітті, чотири-п'ять на галузках плідної деревини, говорить Господь, Бог Ізраїлів.

 På den tiden skola människorna      blicka upp till sin Skapare  och deras ögon se upp      till Israels Helige.

Того дня зверне людина зір до свого Творця, а очі її на Святого Ізраїлевого дивитися будуть.

 Människorna skola ej vända sin blick till de altaren      som deras händer hava gjort;  på sina fingrars verk      skola de icke se,      icke på Aserorna eller på solstoderna.

І не буде звертатись людина до жертівників, чину рук своїх, і не буде дивитись на те, що зробили були її пальці, ні на ашери, ані на стовпи на честь сонця.

På den tiden skola deras fasta städer bliva lika de övergivna fästen i skogarna och på bergstopparna, som övergåvos, när Israels barn drogo in; allt skall bliva ödelagt.

Того дня її сильні міста будуть, мов ті опустілі місця лісу та верхів'я гір, що їх позоставлено перед синами Ізраїля, і руїною станеться те.

 Ty du har förgätit din frälsnings Gud,  och du tänker icke på din fasta klippa.  Därför planterar du ljuvliga planteringar  och sätter i dem främmande vinträd.

Бо забула ти, дочко Ізраїля, Бога спасіння свого, і не пам'ятала про Скелю сили своєї. Тому то садиш розсадника приємного, і пересаджуєш туди чужу виноградину.

 Och väl får du dem att växa högt samma dag du planterar dem,  och morgonen därefter får du dina plantor att blomma,  men skörden försvinner på hemsökelsens dag,  då plågan bliver olidlig.

Того дня, як садила, ти обгородила його, і про посів свій подбала, щоб рано зацвіло. Але жниво минулося в день слабости невигойного болю!...

 Hör, det brusar av många folk,  det brusar, såsom havet brusar.  Det dånar av folkslag,  det dånar, såsom väldiga vatten dåna.

Біда, рев численних народів, гуркочуть, як гуркіт морів, і галас племен, вони галасують, як гуркіт міцної води.

 Ja, det dånar av folkslag,  såsom stora vatten dåna.  Men han näpser dem, och de fly bort i fjärran;  de jagas bort såsom agnar för vinden, uppe på bergen,  och såsom virvlande löv för stormen.

Галасують племена, як гуркіт міцної води, та Він їм погрозить, і кожен далеко втече, і буде гнаний, немов та полова на горах за вітром, і мов перед вихром перекотиполе...

 När aftonen är inne, se, då kommer förskräckelsen,  och förrän morgonen gryr, äro de sin kos.  Detta bliver våra skövlares del,  våra plundrares lott.

Як вечір насуне то й жах ось, поки ранок настане не буде його. Це талан наших грабівників, і це доля дерилюдів наших!...