Ezekiel 15

Og Herrens ord kom til mig, og det lød så:

І було мені слово Господнє таке:

Menneskesønn! Hvad har veden av vintreet forut for annen ved, det vintreskudd som er vokset op blandt skogens trær?

Сину людський, чим краще виноградове дерево від усякого дерева, та виноградна галузка, що була серед дерев лісових?

Tar en vel ved av det for å bruke den til noget arbeid? Eller gjør nogen en nagle av den til å henge noget redskap på?

Чи візьметься з нього кусок дерева, щоб зробити яку роботу? Чи візьмуть із нього кілка, щоб повісити на ньому всяку річ?

Nei, en gir ilden den til føde; ilden fortærer begge endene, og midten blir forbrent; duer den vel da til å gjøre noget arbeid med?

Ось воно дане огневі на пожертя... Обидва кінці його пожер огонь, а середина його надгоріла, чи надається воно до роботи?

Mens den ennu var hel, bruktes den ikke til noget arbeid; hvor meget mindre når ilden har fortært den, og den er forbrent! Kan den enda brukes til å gjøre noget arbeid med?

Як було воно непорушним воно не надавалося на роботу, що ж тепер, коли огонь пожер його, і воно надгоріло, то ще буде надаватися на роботу?

Derfor sier Herren, Israels Gud, så: Som det går med veden av vintreet blandt skogens trær, den som jeg gir ilden til føde, således gjør jeg med Jerusalems innbyggere.

Тому так говорить Господь Бог: Як виноградове дерево між лісними деревами, що Я дав його огневі на пожертя, так дам Я мешканців Єрусалиму!

Jeg vil sette mitt åsyn imot dem; de har sloppet ut av ilden, men ilden skal fortære dem, og I skal kjenne at jeg er Herren, når jeg setter mitt åsyn imot dem.

І оберну Я лице Своє проти них, з одного огню вони вийшли, та пожере їх другий огонь. І пізнаєте, ви, що Я Господь, коли зверну Своє лице проти них!

Og jeg vil gjøre landet til en ørken, fordi de har gjort sig skyldige i troløshet, sier Herren, Israels Gud.

І віддам цей Край на спустошення, за те, що вони спроневірилися, говорить Господь Бог.