Psalms 123

Пісня прочан. Свої очі я зводжу до Тебе, що на небесах пробуваєш!

(O cîntare a treptelor.) La Tine îmi ridic ochii, la Tine, care locuieşti în ceruri.

Ото бо, як очі рабів до руки їх панів, як очі невільниці до руки її пані, отак наші очі до Господа, нашого Бога, аж поки не змилується Він над нами!

Cum se uită ochii robilor la mîna stăpînilor lor, şi ochii roabei la mîna stăpînei ei, aşa se uită ochii noştri la Domnul, Dumnezeul nostru, pînă va avea milă de noi.

Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо погорди ми досить наситились!

Ai milă de noi, Doamne, ai milă de noi, căci sîntem sătui de dispreţ;

Душа наша наситилась досить собі: від безпечних наруги, від пишних погорди!...

ne este sătul sufletul de batjocurile celor îngîmfaţi, de dispreţul celor trufaşi.