Romans 8

Δεν ειναι τωρα λοιπον ουδεμια κατακρισις εις τους εν Χριστω, Ιησου, τους μη περιπατουντας κατα την σαρκα, αλλα κατα το πνευμα.

Тож немає тепер жадного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом,

Διοτι ο νομος του Πνευματος της ζωης εν Χριστω Ιησου με ηλευθερωσεν απο του νομου της αμαρτιας και του θανατου.

бо закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти.

Επειδη το αδυνατον εις τον νομον, καθοτι ητο ανισχυρος δια της σαρκος, ο Θεος πεμψας τον εαυτου Υιον με ομοιωμα σαρκος αμαρτιας και περι αμαρτιας, κατεκρινε την αμαρτιαν εν τη σαρκι,

Бо що було неможливе для Закону, у чому був він безсилий тілом, Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,

δια να πληρωθη η δικαιοσυνη του νομου εις ημας τους μη περιπατουντας κατα την σαρκα, αλλα κατα το πνευμα

щоб виконалось виправдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за духом.

διοτι οι ζωντες κατα την σαρκα τα της σαρκος φρονουσιν, οι δε κατα το πνευμα τα του πνευματος.

Бо ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а хто за духом про духовне.

Επειδη το φρονημα της σαρκος ειναι θανατος, το δε φρονημα του πνευματος ζωη και ειρηνη

Бо думка тілесна то смерть, а думка духовна життя та мир,

διοτι το φρονημα της σαρκος ειναι εχθρα εις τον Θεον επειδη εις τον νομον του Θεου δεν υποτασσεται αλλ ουδε δυναται

думка бо тілесна ворожнеча на Бога, бо не кориться Законові Божому, та й не може.

οσοι δε ειναι της σαρκος δεν δυνανται να αρεσωσιν εις τον Θεον.

І ті, хто ходить за тілом, не можуть догодити Богові.

Σεις ομως δεν εισθε της σαρκος, αλλα του πνευματος, εαν το Πνευμα του Θεου κατοικη εν υμιν. Αλλ εαν τις δεν εχη το Πνευμα του Χριστου, ουτος δεν ειναι αυτου.

А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.

Εαν δε ο Χριστος ηναι εν υμιν, το μεν σωμα ειναι νεκρον δια την αμαρτιαν, το δε πνευμα ζωη δια την δικαιοσυνην.

А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.

Εαν δε κατοικη εν υμιν το Πνευμα του αναστησαντος τον Ιησουν εκ νεκρων, ο αναστησας τον Χριστον εκ νεκρων θελει ζωοποιησει και τα θνητα σωματα υμων δια του Πνευματος αυτου του κατοικουντος εν υμιν.

А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.

Αρα λοιπον, αδελφοι, ειμεθα χρεωσται ουχι εις την σαρκα, ωστε να ζωμεν κατα σαρκα

Тому то, браття, ми не боржники тіла, щоб жити за тілом;

διοτι εαν ζητε κατα την σαρκα, μελλετε να αποθανητε αλλ εαν δια του Πνευματος θανατονητε τας πραξεις του σωματος, θελετε ζησει.

бо коли живете за тілом, то маєте вмерти, а коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити.

Επειδη οσοι διοικουνται υπο του Πνευματος του Θεου, ουτοι ειναι υιοι του Θεου.

Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;

Διοτι δεν ελαβετε πνευμα δουλειας, δια να φοβησθε παλιν, αλλ ελαβετε πνευμα υιοθεσιας, δια του οποιου κραζομεν Αββα, ο Πατηρ.

бо не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: Авва, Отче!

Αυτο το Πνευμα συμμαρτυρει με το πνευμα ημων οτι ειμεθα τεκνα Θεου.

Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі.

Εαν δε τεκνα και κληρονομοι, κληρονομοι μεν Θεου, συγκληρονομοι δε Χριστου, εαν συμπασχωμεν, δια να γεινωμεν και συμμετοχοι της δοξης αυτου.

А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись.

Επειδη φρονω οτι τα παθηματα του παροντος καιρου δεν ειναι αξια να συγκριθωσι με την δοξαν την μελλουσαν να αποκαλυφθη εις ημας.

Бо я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.

Διοτι η μεγαλη προσδοκια της κτισεως προσμενει την φανερωσιν των υιων του Θεου.

Бо чекання створіння очікує з'явлення синів Божих,

Επειδη η κτισις υπεταχθη εις την ματαιοτητα, ουχι εκουσιως, αλλα δια τον υποταξαντα αυτην,

бо створіння покорилось марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в надії,

επ ελπιδι οτι και αυτη η κτισις θελει ελευθερωθη απο της δουλειας της φθορας και μεταβη εις την ελευθεριαν της δοξης των τεκνων του Θεου.

що й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих.

Επειδη εξευρομεν οτι πασα η κτισις συστεναζει και συναγωνια εως του νυν

Бо знаємо, що все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі.

και ουχι μονον αυτη, αλλα και αυτοι οιτινες εχομεν την απαρχην του Πνευματος, και ημεις αυτοι στεναζομεν εν εαυτοις περιμενοντες την υιοθεσιαν, την απολυτρωσιν του σωματος ημων.

Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла.

Διοτι με την ελπιδα εσωθημεν ελπις δε ητις βλεπεται δεν ειναι ελπις διοτι εκεινο, το οποιον βλεπει τις, δια τι και ελπιζει;

Надією бо ми спаслися. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся?

Εαν δε ελπιζωμεν εκεινο, το οποιον δεν βλεπομεν, δια της υπομονης περιμενομεν αυτο.

А коли сподіваємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.

Ωσαυτως δε και το Πνευμα συμβοηθει εις τας ασθενειας ημων επειδη το τι να προσευχηθωμεν ως πρεπει δεν εξευρομεν, αλλ αυτο το Πνευμα ικετευει υπερ ημων δια στεναγμων αλαλητων

Так само ж і Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями.

ο δε ερευνων τας καρδιας εξευρει τι ειναι το φρονημα του Πνευματος, οτι κατα Θεον ικετευει υπερ των αγιων.

А Той, Хто досліджує серця, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих.

Εξευρομεν δε οτι παντα συνεργουσι προς το αγαθον εις τους αγαπωντας τον Θεον, εις τους κεκλημενους κατα τον προορισμον αυτου

І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.

διοτι οσους προεγνωρισε, τουτους και προωρισε συμμορφους της εικονος του Υιου αυτου, δια να ηναι αυτος πρωτοτοκος μεταξυ πολλων αδελφων

Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами.

οσους δε προωρισε, τουτους και εκαλεσε, και οσους εκαλεσε, τουτους και εδικαιωσε, και οσους εδικαιωσε, τουτους και εδοξασε.

А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а кого виправдав, тих і прославив.

Τι λοιπον θελομεν ειπει προς ταυτα; Εαν ο Θεος ηναι υπερ ημων, τις θελει εισθαι καθ ημων;

Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?

Επειδη οστις τον ιδιον εαυτου Υιον δεν εφεισθη, αλλα παρεδωκεν αυτον υπερ παντων ημων, πως και μετ αυτου δεν θελει χαρισει εις ημας τα παντα;

Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього?

Τις θελει εγκαλεσει τους εκλεκτους του Θεου; Θεος ειναι ο δικαιων

Хто оскаржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує.

τις θελει εισθαι ο κατακρινων; Χριστος ο αποθανων, μαλλον δε και αναστας, οστις και ειναι εν τη δεξια του Θεου, οστις και μεσιτευει υπερ ημων.

Хто ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас.

Τις θελει μας χωρισει απο της αγαπης του Χριστου; θλιψις η στενοχωρια η διωγμος η πεινα η γυμνοτης η κινδυνος η μαχαιρα;

Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?

Καθως ειναι γεγραμμενον, Οτι ενεκα σου θανατουμεθα ολην την ημεραν. Ελογισθημεν ως προβατα σφαγης.

Як написано: За Тебе нас цілий день умертвляють, нас уважають за овець, приречених на заколення.

Αλλ εις παντα ταυτα υπερνικωμεν δια του αγαπησαντος ημας.

Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.

Επειδη ειμαι πεπεισμενος οτι ουτε θανατος ουτε ζωη ουτε αγγελοι ουτε αρχαι ουτε δυναμεις ουτε παροντα ουτε μελλοντα

Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,

ουτε υψωμα ουτε βαθος ουτε αλλη τις κτισις θελει δυνηθη να χωριση ημας απο της αγαπης του Θεου της εν Χριστω Ιησου τω Κυριω ημων.

ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!