Psalms 89

Μασχιλ του Εθαν του Εζραιτου. Τα ελεη του Κυριου εις τον αιωνα θελω ψαλλει δια του στοματος μου θελω αναγγελλει την αληθειαν σου εις γενεαν και γενεαν.

Навчальна пісня Етана езрахеяннина.

Διοτι ειπα, το ελεος σου θελει θεμελιωθη εις τον αιωνα εν τοις ουρανοις θελεις στερεωσει την αληθειαν σου.

Про милості Господа буду співати повіки, я буду звіщати устами своїми про вірність Твою з роду в рід!

Εκαμα διαθηκην μετα του εκλεκτου μου ωμοσα προς Δαβιδ τον δουλον μου

Бо я був сказав: Буде навіки збудована милість, а небо Ти вірність Свою встановляєш на нім.

Διαπαντος θελω στερεωσει το σπερμα σου, και θελω οικοδομησει τον θρονον σου εις γενεαν και γενεαν. Διαψαλμα.

Я склав заповіта з вибранцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабові:

Και οι ουρανοι θελουσιν υμνει τα θαυμασια σου, Κυριε και η αληθεια σου θελει εξυμνεισθαι εν τη συναξει των αγιων.

Встановлю Я навіки насіння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки! Села.

Διοτι τις εν τω ουρανω δυναται να εξισωθη με τον Κυριον; Τις μεταξυ των υιων των δυνατων δυναται να ομοιωθη με τον Κυριον;

і небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібранні святих,

Ο Θεος ειναι φοβερος σφοδρα εν τη βουλη των αγιων και σεβαστος εν πασι τοις κυκλω αυτου.

бо хто в небі подібний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?

Κυριε Θεε των δυναμεων, τις ομοιος σου; δυνατος εισαι, Κυριε, και η αληθεια σου ειναι κυκλω σου.

Бог дуже страшний у зібранні святих, і грізний Він на ціле довкілля Своє!

Συ δεσποζεις την επαρσιν της θαλασσης οταν σηκονωνται τα κυματα αυτης, συ ταπεινονεις αυτα.

Господи, Боже Саваоте, хто сильний, як Ти, Господи? А вірність Твоя на довкіллі Твоїм!

Συ συνετριψας την Ρααβ ως τραυματιαν δια του βραχιονος της δυναμεως σου διεσκορπισας τους εχθρους σου.

Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хвилі, Ти їх втихомирюєш.

Σου ειναι οι ουρανοι και σου η γη την οικουμενην και το πληρωμα αυτης, συ εθεμελιωσας αυτα.

Ти стиснув Рагава, як трупа, і сильним раменом Своїм розпорошив Своїх ворогів.

Τον βορραν και τον νοτον, συ εκτισας αυτους Θαβωρ και Αερμων εις το ονομα σου θελουσιν αγαλλεσθαι.

Твої небеса, Твоя теж земля, вселенна і все, що на ній, Ти їх заложив!

Εχεις ισχυρον τον βραχιονα κραταια ειναι η χειρ σου υψηλη η δεξια σου.

Північ та південє Ти їх створив, Фавор та Хермон співають про Ймення Твоє.

Η δικαιοσυνη και η κρισις ειναι η βασις του θρονου σου το ελεος και η αληθεια θελουσι προπορευεσθαι εμπροσθεν του προσωπου σου.

Могутнє рамено Твоє, рука Твоя сильна, висока правиця Твоя!

Μακαριος ο λαος ο γινωσκων αλαλαγμον θελουσι περιπατει, Κυριε, εν τω φωτι του προσωπου σου.

Справедливість та право підстава престолу Твого, милість та правда обличчя Твоє випереджують!

Εις το ονομα σου θελουσιν αγαλλεσθαι ολην την ημεραν και εις την δικαιοσυνην σου θελουσιν υψωθη.

Блаженний народ, що знає він поклик святковий, Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!

Διοτι συ εισαι το καυχημα της δυναμεως αυτων και δια της ευμενειας σου θελει υψωθη το κερας ημων.

Радіють вони цілий день Твоїм іменням, і підвищуються Твоєю справедливістю,

Διοτι ο Κυριος ειναι η ασπις ημων και ο Αγιος του Ισραηλ ο βασιλευς ημων.

бо окраса їхньої сили то Ти, а Твоєю зичливістю ріг наш підноситься,

Ελαλησας τοτε δι οραματος προς τον οσιον σου και ειπας εθεσα βοηθειαν επι τον δυνατον υψωσα εκλεκτον εκ του λαου

бо щит наш Господній, а цар наш від Святого ізраїлевого!

Ευρηκα Δαβιδ τον δουλον μου με το ελαιον το αγιον μου εχρισα αυτον

Тоді богобійним Своїм промовляв Ти в об'явленні та говорив: Я поклав допомогу на сильного, Я вибранця підніс із народу:

η χειρ μου θελει στερεονει αυτον και ο βραχιων μου θελει ενδυναμονει αυτον.

знайшов Я Давида, Свого раба, Я його намастив Своєю святою оливою,

δεν θελει υπερισχυσει εχθρος κατ αυτου ουδε υιος ανομιας θελει ταλαιπωρησει αυτον.

щоб із ним була сильна рука Моя, а рамено Моє вміцнило його!

Και θελω κατακοψει απ εμπροσθεν αυτου τους εχθρους αυτου και τους μισουντας αυτον θελω κατατροπωσει.

Ворог на нього не нападе, а син беззаконня не буде його переслідувати,

Η δε αληθεια μου και το ελεος μου θελουσιν εισθαι μετ αυτου και εν τω ονοματι μου θελει υψωθη το κερας αυτου.

його ворогів поб'ю перед обличчям його, і вдарю його ненависників!

Και θελω θεσει την χειρα αυτου επι την θαλασσαν, και επι τους ποταμους την δεξιαν αυτου.

із ним Моя вірність та милість Моя, а Йменням Моїм його ріг піднесеться,

Αυτος θελει κραξει προς εμε, Πατηρ μου εισαι, Θεος μου και πετρα της σωτηριας μου.

і Я покладу його руку на море, і на ріки правицю його.

Εγω βεβαιως θελω καμει αυτον πρωτοτοκον μου, Υψιστον επι τους βασιλεις της γης.

Він Мене буде звати: Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасіння мого!

Διαπαντος θελω φυλαττει εις αυτον το ελεος μου, και η διαθηκη μου θελει εισθαι στερεα μετ αυτου.

Я вчиню його теж перворідним, найвищим над земних царів.

Και θελω καμει να διαμενη το σπερμα αυτου εις τον αιωνα, και ο θρονος αυτου ως αι ημεραι του ουρανου.

Свою милість для нього навіки сховаю, і Мій заповіт йому вірний,

Εαν εγκαταλιπωσιν οι υιοι αυτου τον νομον μου και εις τας κρισεις μου δεν περιπατησωσιν

і насіння його покладу Я навіки, а трона його як дні неба!

Εαν παραβωσι τα διαταγματα μου και δεν φυλαξωσι τας εντολας μου

Коли ж його діти покинуть Закона Мого, і не будуть держатись наказів Моїх,

Τοτε θελω επισκεφθη με ραβδον τας παραβασεις αυτων και με πληγας τας παρανομιας αυτων.

коли ізневажать Мої постанови, і не будуть держатись наказів Моїх,

Το ελεος μου ομως δεν θελω αφαιρεσει απ αυτου, ουδε θελω ψευσθη κατα της αληθειας μου.

тоді палицею навіщу їхню провину, та поразами їхнє беззаконня!

Δεν θελω παραβη την διαθηκην μου, ουδε θελω αθετησει ο, τι εξηλθεν εκ των χειλεων μου.

А ласки Своєї від нього Я не заберу, і не зраджу його в Своїй вірності,

Απαξ ωμοσα εις την αγιοτητα μου, οτι δεν θελω ψευσθη προς τον Δαβιδ.

не збезчещу Свого заповіту, а що було з уст Моїх вийшло, того не зміню!

Το σπερμα αυτου θελει διαμενει εις τον αιωνα και ο θρονος αυτου ως ο ηλιος, ενωπιον μου

Одне в Своїй святості Я присягнув, не повім Я неправди Давидові:

Ως η σεληνη θελει στερεωθη εις τον αιωνα και μαρτυς πιστος εν τω ουρανω. Διαψαλμα.

повік буде насіння його, а престол його передо Мною як сонце,

Αλλα συ απεβαλες και εβδελυχθης, ωργισθης κατα του χριστου σου

як місяць, він буде стояти повіки, і Свідок на хмарі правдивий... Села.

ηκυρωσας την διαθηκην του δουλου σου εβεβηλωσας το διαδημα αυτου εως της γης.

А Ти опустив та обридив, розгнівався Ти на Свого помазанця,

Κατεβαλες παντας τους φραγμους αυτου ηφανισας τα οχυρωματα αυτου

Ти неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти скинув на землю корону його,

διαρπαζουσιν αυτον παντες οι διαβαινοντες την οδον κατεσταθη ονειδος εις τους γειτονας αυτου.

всю горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!...

Υψωσας την δεξιαν των εναντιων αυτου ευφρανας παντας τους εχθρους αυτου

Всі грабують його, хто проходить дорогою, він став для сусідів своїх посміховищем...

ημβλυνας μαλιστα το κοπτερον της ρομφαιας αυτου και δεν εστερεωσας αυτον εν τη μαχη

Підніс Ти правицю його переслідувачів, усіх його ворогів Ти потішив,

Επαυσας την δοξαν αυτου και τον θρονον αυτου ερριψας κατα γης.

і Ти відвернув вістря шаблі його... у війні ж не підтримав його...

Ωλιγοστευσας τας ημερας της νεοτητος αυτου ενεδυσας αυτον με αισχυνην. Διαψαλμα.

Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,

Εως ποτε, Κυριε; θελεις κρυπτεσθαι διαπαντος; θελει καιεσθαι ως πυρ η οργη σου;

скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором! Села.

Μνησθητι ποσον βραχυς ειναι ο καιρος μου, εν τινι ματαιοτητι εποιησας παντας τους υιους των ανθρωπων.

Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?

Τις ανθρωπος θελει ζησει και δεν θελει ιδει θανατον; τις θελει λυτρωσει την ψυχην αυτου εκ της χειρος του αδου; Διαψαλμα.

Пам'ятай же про мене, яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо?

Που ειναι τα ελεη σου τα αρχαια, Κυριε, τα οποια ωμοσας προς τον Δαβιδ εν τη αληθεια σου;

Котрий чоловік буде жити, а смерти на бачитиме, збереже свою душу від сили шеолу? Села.

Μνησθητι, Κυριε, του ονειδισμου των δουλων σου, τον οποιον φερω εν τω κολπω μου υπο τοσουτων πολυαριθμων λαων

Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?

με τον οποιον ωνειδισαν οι εχθροι σου, Κυριε με τον οποιον ωνειδισαν τα ιχνη του χριστου σου.

Згадай, Господи, про ганьбу рабів Своїх, яку я ношу в своїм лоні від усіх великих народів,

Ευλογητος Κυριος εις τον αιωνα. Αμην, και αμην.

якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого помазанця безславлять! Благословенний навіки Господь! Амінь і амінь!