Psalms 139

Εις τον πρωτον μουσικον. Ψαλμος του Δαβιδ. Κυριε, εδοκιμασας με και με εγνωρισας.

Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Господи, випробував Ти мене та й пізнав,

Συ γνωριζεις το καθισμα μου και την εγερσιν μου νοεις τους λογισμους μου απο μακροθεν.

Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека.

Εξερευνας το περιπατημα μου και το πλαγιασμα μου και πασας τας οδους μου γνωριζεις.

Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш,

Διοτι και πριν ελθη ο λογος εις την γλωσσαν μου, ιδου, Κυριε, γνωριζεις το παν.

бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все!

Με περικυκλονεις οπισθεν και εμπροσθεν, και εθεσας επ εμε την χειρα σου.

Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав.

Η γνωσις αυτη ειναι υπερθαυμαστος εις εμε ειναι υψηλη δεν δυναμαι να φθασω εις αυτην.

Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не подолаю!

Που να υπαγω απο του πνευματος σου; και απο του προσωπου σου που να φυγω;

Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця?

Εαν αναβω εις τον ουρανον, εισαι εκει εαν πλαγιασω εις τον αδην, ιδου, συ.

Якщо я на небо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти!

Εαν λαβω τας πτερυγας της αυγης και κατοικησω εις τα εσχατα της θαλασσης,

Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря,

και εκει θελει με οδηγησει η χειρ σου και η δεξια σου θελει με κρατει.

то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя!

Εαν ειπω, Αλλα το σκοτος θελει με σκεπασει, και η νυξ θελει εισθαι φως περι εμε

Коли б я сказав: Тільки темрява вкриє мене, і ніч світло для мене,

και αυτο το σκοτος δεν σκεπαζει ουδεν απο σου και η νυξ λαμπει ως η ημερα εις σε το σκοτος ειναι ως το φως.

то мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота як світло!

Διοτι συ εμορφωσας τους νεφρους μου με περιετυλιξας εν τη κοιλια της μητρος μου.

Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї,

Θελω σε υμνει, διοτι φοβερως και θαυμασιως επλασθην θαυμασια ειναι τα εργα σου και η ψυχη μου καλλιστα γνωριζει τουτο.

Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!

Δεν εκρυφθησαν τα οστα μου απο σου, ενω επλαττομην εν τω κρυπτω και διεμορφονομην εν τοις κατωτατοις της γης.

і кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі!

Το αδιαμορφωτον του σωματος μου ειδον οι οφθαλμοι σου και εν τω βιβλιω σου παντα ταυτα ησαν γεγραμμενα, ως και αι ημεραι καθ ας εσχηματιζοντο, και ενω ουδεν εκ τουτων υπηρχε

Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було...

ποσον δε πολυτιμοι ειναι εις εμε αι βουλαι σου, Θεε ποσον εμεγαλυνθη ο αριθμος αυτων.

Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число,

Εαν ηθελον να απαριθμησω αυτας, υπερβαινουσι την αμμον εξυπνω, και ετι ειμαι μετα σου.

перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся, то я ще з Тобою.

Βεβαιως θελεις θανατωσει τους ασεβεις, Θεε απομακρυνθητε λοιπον απ εμου, ανδρες αιματων.

Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!

Διοτι λαλουσι κατα σου ασεβως οι εχθροι σου λαμβανουσι το ονομα σου επι ματαιω.

Вони називають підступно Тебе, Твої вороги на марноту пускаються!

Μη δεν μισω, Κυριε, τους μισουντας σε; και δεν αγανακτω κατα των επανισταμενων επι σε;

Отож, ненавиджу Твоїх ненависників, Господи, і Твоїх заколотників бриджусь:

Με τελειον μισος μισω αυτους δια εχθρους εχω αυτους.

повною ненавистю я ненавиджу їх, вони стали мені ворогами!...

Δοκιμασον με, Θεε, και γνωρισον την καρδιαν μου εξετασον με και μαθε τους στοχασμους μου

Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми,

και ιδε, αν υπαρχη εν εμοι οδος ανομιας και οδηγησον με εις την οδον την αιωνιον.

і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!