Psalms 137

Επι των ποταμων Βαβυλωνος, εκει εκαθισαμεν και εκλαυσαμεν, οτε ενεθυμηθημεν την Σιων.

Над річками Вавилонськими, там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона!

Επι τας ιτεας εν μεσω αυτης εκρεμασαμεν τας κιθαρας ημων.

На вербах у ньому повісили ми свої арфи,

Διοτι οι αιχμαλωτισαντες ημας εκει εζητησαν παρ ημων λογους ασματων και οι ερημωσαντες ημας υμνον, λεγοντες, Ψαλατε εις ημας εκ των ωδων της Σιων.

співу бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів наші мучителі: Заспівайте но нам із Сіонських пісень!

Πως να ψαλωμεν την ωδην του Κυριου επι ξενης γης;

Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця?

Εαν σε λησμονησω, Ιερουσαλημ, ας λησμονηση η δεξια μου

Якщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, хай забуде за мене правиця моя!

Ας κολληθη η γλωσσα μου εις τον ουρανισκον μου, εαν δεν σε ενθυμωμαι εαν δεν προταξω την Ιερουσαλημ εις την αρχην της ευφροσυνης μου

Нехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе пам'ятати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!...

Μνησθητι, Κυριε, των υιων Εδωμ, οιτινες την ημεραν της Ιερουσαλημ ελεγον, Κατεδαφισατε, κατεδαφισατε αυτην εως των θεμελιων αυτης.

Пам'ятай же, о Господи, едомським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!...

Θυγατηρ Βαβυλωνος, η μελλουσα να ερημωθης, μακαριος οστις σοι ανταποδωση την ανταμοιβην των οσα επραξας εις ημας

Вавилонськая дочко, що маєш і ти ограбована бути, блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподіяла!

Μακαριος οστις πιαση και ριψη τα νηπια σου επι την πετραν

Блажен, хто ухопить та порозбиває об скелю і твої немовлята!...