Psalms 120

Ωιδη των Αναβαθμων. Εν τη θλιψει μου εκραξα προς τον Κυριον, και εισηκουσε μου.

Пісня прочан. Я кликав до Господа в горі своїм, і Він мене вислухав,

Κυριε, λυτρωσον την ψυχην μου απο χειλεων ψευδων, απο γλωσσης δολιας.

Господи, визволь же душу мою від губи неправдивої, від язика зрадливого!

Τι θελει σοι δωσει η τι θελει σοι προσθεσει, η δολια γλωσσα;

Що Тобі дасть, або що для Тебе додасть лукавий язик?

Τα ηκονημενα βελη του δυνατου, μετα ανθρακων αρκευθου.

Загострені стріли потужного із ялівцевим вугіллям!

Ουαι εις εμε, διοτι παροικω εν Μεσεχ, κατοικω εν ταις σκηναις του Κηδαρ

Горе мені, що замешкую в Мешеху, що живу із шатрами Кедару!

Πολυν καιρον κατωκησεν η ψυχη μου μετα των μισουντων την ειρηνην.

Довго душа моя перебувала собі разом з тими, хто ненавидить мир:

Εγω αγαπω την ειρηνην αλλ οταν ομιλω, αυτοι ετοιμαζονται δια πολεμον.

я за мир, та коли говорю, то вони за війну!