Psalms 107

Δοξολογειτε τον Κυριον, διοτι ειναι αγαθος, διοτι το ελεος αυτου μενει εις τον αιωνα.

Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!

Ας λεγωσιν ουτως οι λελυτρωμενοι του Κυριου, τους οποιους ελυτρωσεν εκ χειρος του εχθρου

хай так скажуть ті всі, що Господь урятував їх, що визволив їх з руки ворога,

και συνηγαγεν αυτους εκ των χωρων, απο ανατολης και δυσεως απο βορρα και απο νοτου.

і з країв їх зібрав, від сходу й заходу, від півночі й моря!

Περιεπλανωντο εν τη ερημω, εν οδω ανυδρω ουδε ευρισκον πολιν δια κατοικησιν.

Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знаходили,

Ησαν πεινωντες και διψωντες η ψυχη αυτων απεκαμνεν εν αυτοις.

голодні та спрагнені, і в них їхня душа омлівала...

Τοτε εβοησαν προς τον Κυριον εν τη θλιψει αυτων και ηλευθερωσεν αυτους απο των αναγκων αυτων.

і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!

Και ωδηγησεν αυτους δι ευθειας οδου, δια να υπαγωσιν εις πολιν κατοικιας.

і Він їх попровадив дорогою простою, щоб до міста осілого йшли.

Ας υμνολογωσιν εις τον Κυριον τα ελεη αυτου και τα θαυμασια αυτου τα προς τους υιους των ανθρωπων

Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,

Διοτι εχορτασε ψυχην διψωσαν, και ψυχην πεινωσαν ενεπλησεν απο αγαθων.

бо наситив Він спрагнену душу, а душу голодну наповнив добром!

Τους καθημενους εν σκοτει και σκια θανατου, τους δεδεμενους εν θλιψει και εν σιδηρω

Ті, хто перебував був у темряві та в смертній тіні, то в'язні біди та заліза,

διοτι ηπειθησαν εις τα λογια του Θεου και την βουλην του Υψιστου κατεφρονησαν

бо вони спротивлялися Божим словам, і відкинули раду Всевишнього.

δια τουτο εταπεινωσε την καρδιαν αυτων εν κοπω επεσον, και δεν υπηρχεν ο βοηθων.

Та Він упокорив їхнє серце терпінням, спіткнулись вони і ніхто не поміг,

Τοτε εβοησαν προς τον Κυριον εν τη θλιψει αυτων, και εσωσεν αυτους απο των αναγκων αυτων

і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!

εξηγαγεν αυτους εκ του σκοτους και εκ της σκιας του θανατου και τα δεσμα αυτων συνετριψεν.

і Він вивів їх з темряви й мороку, їхні ж кайдани сторощив.

Ας υμνολογωσιν εις τον Κυριον τα ελεη αυτου και τα θαυμασια αυτου τα προς τους υιους των ανθρωπων

Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,

διοτι συνετριψε πυλας χαλκινας και μοχλους σιδηρους κατεκοψεν.

бо Він поламав мідні двері, і засуви залізні зрубав!

Οι αφρονες βασανιζονται δια τας παραβασεις αυτων και δια τας ανομιας αυτων.

Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.

Παν φαγητον βδελυττεται η ψυχη αυτων, και πλησιαζουσιν εως των πυλων του θανατου.

Душа їхня від усякої їжі відверталася, і дійшли вони аж до брам смерти,

Τοτε βοωσι προς τον Κυριον εν τη θλιψει αυτων, και σωζει αυτους απο των αναγκων αυτων

і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх,

αποστελλει τον λογον αυτου και ιατρευει αυτους και ελευθερονει απο της φθορας αυτων.

Він послав Своє слово та їх уздоровив, і їх урятував з їхньої хвороби!

Ας υμνολογωσιν εις τον Κυριον τα ελεη αυτου, και τα θαυμασια αυτου τα προς τους υιους των ανθρωπων

Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його та за чуда Його синам людським,

και ας θυσιαζωσι θυσιας αινεσεως και ας κηρυττωσι τα εργα αυτου εν αγαλλιασει.

і хай жертви подяки приносять, і хай розповідають зо співом про чини Його!

Οι καταβαινοντες εις την θαλασσαν με πλοια, καμνοντες εργασιας εν υδασι πολλοις,

Ті, хто по морю пливе кораблями, хто чинить зайняття своє на великій воді,

αυτοι βλεπουσι τα εργα του Κυριου και τα θαυμασια αυτου τα γινομενα εις τα βαθη

вони бачили чини Господні та чуда Його в глибині!

Διοτι προσταζει, και εγειρεται ανεμος καταιγιδος, και υψονει τα κυματα αυτης.

Він скаже і буря зривається, і підносяться хвилі Його,

Αναβαινουσιν εως των ουρανων και καταβαινουσιν εως των αβυσσων η ψυχη αυτων τηκεται υπο της συμφορας.

до неба вони підіймаються, до безодні спадають, у небезпеці душа їхня хвилюється!

Σειονται και κλονιζονται ως ο μεθυων, και πασα η σοφια αυτων χανεται.

Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яний, і вся їхня мудрість бентежиться!

Τοτε κραζουσι προς τον Κυριον εν τη θλιψει αυτων, και εξαγει αυτους απο των αναγκων αυτων.

Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!

Κατασιγαζει την ανεμοζαλην, και σιωπωσι τα κυματα αυτης.

Він змінює бурю на тишу, і стихають їхні хвилі,

Και ευφραινονται, διοτι ησυχασαν και οδηγει αυτους εις τον επιθυμητον λιμενα αυτων.

і раділи, що втихли вони, і Він їх привів до бажаної пристані.

Ας υμνολογωσιν εις τον Κυριον τα ελεη αυτου και τα θαυμασια αυτου τα προς τους υιους των ανθρωπων

Нехай же подяку складуть Господеві за милість, та за чуда Його синам людським!

και ας υψονωσιν αυτον εν τη συναξει του λαου, και εν τω συνεδριω των πρεσβυτερων ας αινωσιν αυτον.

Нехай величають Його на народньому зборі, і нехай вихваляють Його на засіданні старших!

Μεταβαλλει ποταμους εις ερημον και πηγας υδατων εις ξηρασιαν

Він обертає річки в пустиню, а водні джерела на суходіл,

την καρποφορον γην εις αλμυραν, δια την κακιαν των κατοικουντων εν αυτη.

плодючу землю на солончак через злобу мешканців її.

Μεταβαλλει την ερημον εις λιμνας υδατων και την ξηραν γην εις πηγας υδατων.

Він пустиню обертає в водне болото, а землю суху в джерело,

Και εκει κατοικιζει τους πεινωντας, και συγκροτουσι πολεις εις κατοικησιν

і голодних садовить Він там, а вони ставлять місто на мешкання,

και σπειρουσιν αγρους και φυτευουσιν αμπελωνας, οιτινες καμνουσι καρπους γεννηματος.

і поля засівають, і виноградники садять, і отримують плід урожаю!

Και ευλογει αυτους, και πληθυνονται σφοδρα, και δεν ολιγοστευει τα κτηνη αυτων.

і благословляє Він їх, і сильно розмножуються, і одержують плід урожаю!

Ολιγοστευουσιν ομως επειτα και ταπεινονονται, απο της στενοχωριας, της συμφορας και του πονου.

Та змаліли вони й похилилися з утиску злого та з смутку.

Επιχεει καταφρονησιν επι τους αρχοντας και καμνει αυτους να περιπλανωνται εν ερημω αβατω.

Виливає Він ганьбу на можних, і блудять вони без дороги в пустині,

Τον δε πενητα υψονει απο της πτωχειας και καθιστα ως ποιμνια τας οικογενειας.

а вбогого Він підіймає з убозтва, і розмножує роди, немов ту отару.

Οι ευθεις βλεπουσι και ευφραινονται πασα δε ανομια θελει εμφραξει το στομα αυτης.

Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста свої всяке безправ'я.

Οστις ειναι σοφος ας παρατηρη ταυτα και θελουσιν εννοησει τα ελεη του Κυριου.

Хто мудрий, той все це завважить, і познають вони милосердя Господнє!