Proverbs 19

Καλητερος ο πτωχος ο περιπατων εν τη ακεραιοτητι αυτου, παρα τον πλουσιον τον διεστραμμενον τα χειλη αυτου και οντα αφρονα.

Ліпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.

Ψυχη ανευ γνωσεως βεβαιως δεν ειναι καλον και οστις σπευδει με τους ποδας, προσκοπτει.

Теж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.

Η αφροσυνη του ανθρωπου διαστρεφει την οδον αυτου και η καρδια αυτου αγανακτει κατα του Κυριου.

Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.

Ο πλουτος προσθετει φιλους πολλους ο δε πτωχος εγκαταλειπεται υπο του φιλου αυτου.

Маєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...

Ο ψευδης μαρτυς δεν θελει μεινει ατιμωρητος και ο λαλων ψευδη δεν θελει εκφυγει.

Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.

Πολλοι κολακευουσι το προσωπον του αρχοντος και πας τις ειναι φιλος του διδοντος ανθρωπου.

Багато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.

Τον πτωχον μισουσι παντες οι αδελφοι αυτου ποσω μαλλον θελουσιν αποφευγει αυτον οι φιλοι αυτου; αυτος ακολουθει φωναζων αλλ εκεινοι δεν αποκρινονται.

Бідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!

Οστις αποκτα σοφιαν, αγαπα την ψυχην αυτου οστις φυλαττει φρονησιν, θελει ευρει καλον.

Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.

Ο ψευδης μαρτυς δεν θελει μεινει ατιμωρητος και ο λαλων ψευδη θελει απολεσθη.

Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

Η τρυφη δεν αρμοζει εις αφρονα πολυ ολιγωτερον εις δουλον, να εξουσιαζη επ αρχοντων.

Не лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.

Η φρονησις του ανθρωπου συστελλει τον θυμον αυτου και ειναι δοξα αυτου να παραβλεπη την παραβασιν.

Розум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.

Η οργη του βασιλεως ειναι ως βρυχηθμος λεοντος η δε ευνοια αυτου ως δροσος επι τον χορτον.

Гнів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.

Ο αφρων υιος ειναι ολεθρος εις τον πατερα αυτου και αι εριδες της γυναικος ειναι ακαταπαυστον σταξιμον.

Син безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.

Οικος και πλουτη κληρονομουνται εκ των πατερων αλλ η φρονιμος γυνη παρα Κυριου διδεται.

Хата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.

Η οκνηρια ριπτει εις βαθυν υπνον και η αεργος ψυχη θελει πεινα.

Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує.

Ο φυλαττων την εντολην φυλαττει την ψυχην αυτου ο δε καταφρονων τας οδους αυτου θελει απολεσθη.

Хто заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.

Ο ελεων πτωχον δανειζει εις τον Κυριον και θελει γεινει εις αυτον η ανταποδοσις αυτου.

Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.

Παιδευε τον υιον σου ενοσω ειναι ελπις αλλα μη διεγειρης την ψυχην σου, ωστε να θανατωσης αυτον.

Картай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.

Ο οργιλος θελει λαβει ποινην διοτι και αν ελευθερωσης αυτον, παλιν θελεις καμει το αυτο.

Людина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.

Ακουε συμβουλην και δεχου διδασκαλιαν δια να γεινης σοφος εις τα εσχατα σου.

Слухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.

Ειναι πολλοι λογισμοι εν τη καρδια του ανθρωπου η βουλη ομως του Κυριου, εκεινη θελει μενει.

У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.

Τιμη του ανθρωπου ειναι η αγαθοτης αυτου και καλητερος ο πτωχος παρα τον ψευστην.

Здобуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.

Ο φοβος του Κυριου φερει ζωην, και ο φοβουμενος αυτον θελει πλαγιαζει κεχορτασμενος κακον δεν θελει συναπαντησει.

Страх Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.

Ο οκνηρος εμβαπτει την χειρα αυτου εις το τρυβλιον, και δεν θελει ουδε εις το στομα αυτου να επιστρεψη αυτην.

У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.

Εαν μαστιγωσης τον χλευαστην, ο απλους θελει γεινει προσεκτικος και εαν ελεγξης τον φρονιμον, θελει εννοησει γνωσιν.

Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.

Οστις ατιμαζει τον πατερα και απωθει την μητερα, ειναι υιος προξενων αισχυνην και ονειδος.

Хто батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,

Παυσον, υιε μου, να ακουης διδασκαλιαν παρεκτρεπουσαν απο των λογων της γνωσεως.

перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!

Ο ασεβης μαρτυς χλευαζει το δικαιον και το στομα των ασεβων καταπινει ανομιαν.

Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.

Κρισεις ετοιμαζονται δια τους χλευαστας, και ραβδισμοι δια την ραχιν των αφρονων.

На насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.