Proverbs 1

Παροιμιαι Σολομωντος, υιου του Δαβιδ, βασιλεως του Ισραηλ,

Приповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,

δια να γνωριση τις σοφιαν και παιδειαν, δια να νοηση λογους φρονησεως,

щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,

δια να λαβη διδασκαλιαν συνεσεως, δικαιοσυνης και κρισεως και ευθυτητος,

щоб прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,

δια να δωση νοησιν εις τους απλους, και εις τον νεον μαθησιν και διαγνωσιν.

щоб мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.

Ο σοφος ακουων θελει γεινει σοφωτερος, και ο νοημων θελει αποκτησει επιστημην κυβερνησεως

Хай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,

ωστε να εννοη παροιμιαν και σκοτεινον λογον, ρησεις σοφων και αινιγματα αυτων.

щоб пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.

Αρχη σοφιας φοβος Κυριου οι αφρονες καταφρονουσι την σοφιαν και την διδασκαλιαν.

Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.

Ακουε, υιε μου, την διδασκαλιαν του πατρος σου, και μη απορριψης τον νομον της μητρος σου.

Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,

Διοτι ταυτα θελουσιν εισθαι στεφανος χαριτων εις την κορυφην σου και περιδεραιον περι τον τραχηλον σου.

вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.

Υιε μου, εαν θελησωσιν οι αμαρτωλοι να σε δελεασωσι, μη θελησης

Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!

εαν ειπωσιν, Ελθε μεθ ημων, ας ενεδρευσωμεν δι αιμα, ας επιβουλευθωμεν αναιτιως τον αθωον,

Якщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,

Ας καταπιωμεν αυτους ζωντας, ως ο αδης, και ολοκληρους ως τους καταβαινοντας εις τον λακκον

живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!

θελομεν ευρει παν πολυτιμον αγαθον, θελομεν γεμισει τους οικους ημων απο λαφυρων

Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.

θες τον κληρον σου μεταξυ ημων, εν βαλαντιον ας ηναι εις παντας ημας

Жеребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,

υιε μου, μη περιπατησης εν οδω μετ αυτων απεχε τον ποδα σου απο των τριβων αυτων

сину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,

διοτι οι ποδες αυτων τρεχουσιν εις το κακον, και σπευδουσιν εις το να χυσωσιν αιμα.

бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!

Διοτι ματαιως εξαπλονεται δικτυον εμπροσθεν των οφθαλμων παντος πτερωτου.

Бож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:

Διοτι ουτοι ενεδρευουσι κατα του ιδιου αυτων αιματος, επιβουλευονται τας εαυτων ψυχας

то вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!

Τοιαυται ειναι αι οδοι παντος πλεονεκτου η πλεονεξια αφαιρει την ζωην των κυριευομενων υπ αυτης.

Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!

Η σοφια φωναζει εξω, εκπεμπει την φωνην αυτης εν ταις πλατειαις

Кличе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,

Κραζει επι κεφαλης των αγορων, εν ταις εισοδοις των πυλων απαγγελλει τους λογους αυτης δια της πολεως, λεγουσα,

на шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:

Εως ποτε, μωροι, θελετε αγαπα την μωριαν, και οι χλευασται θελουσιν ηδυνεσθαι εις τους χλευασμους αυτων, και οι αφρονες θελουσι μισει την γνωσιν;

Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?

Επιστρεψατε προς τους ελεγχους μου ιδου, εγω θελω εκχεει το πνευμα μου εφ υμας, θελω σας καμει να νοησητε τους λογους μου.

Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!

Επειδη εγω εκραζον, και σεις δεν υπηκουετε εξετεινον την χειρα μου, και ουδεις προσειχεν

Бо кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!

Αλλα κατεφρονειτε πασας τας συμβουλας μου και τους ελεγχους μου δεν εδεχεσθε

І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!

δια τουτο και εγω θελω επιγελασει εις τον ολεθρον σας θελω καταχαρη, οταν επελθη ο φοβος σας.

Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.

Οταν ο φοβος σας επελθη ως ερημωσις και η καταστροφη σας εφορμηση ως ανεμοστροβιλος, οταν η θλιψις και η στενοχωρια ελθωσιν εφ υμας

Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,

τοτε θελουσι με επικαλεσθη, αλλα δεν θελω αποκριθη επιμονως θελουσι με εκζητησει, αλλα δεν θελουσι με ευρει.

тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,

Διοτι εμισησαν την γνωσιν και τον φοβον του Κυριου δεν εξελεξαν

за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,

δεν ηθελησαν τας συμβουλας μου κατεφρονησαν παντας τους ελεγχους μου

не хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!

δια τουτο θελουσι φαγει απο των καρπων της οδου αυτων και θελουσι χορτασθη απο των κακοβουλιων αυτων.

І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,

Διοτι η αποστασια των μωρων θελει θανατωσει αυτους, και η αμεριμνησια των αφρονων θελει αφανισει αυτους.

бо відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!

Οστις ομως ακουει εμου, θελει κατοικησει εν ασφαλεια και θελει ησυχαζει, μη φοβουμενος κακον.

А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!