Job 36

Και ο Ελιου εξηκολουθησε και ειπεν

І далі Елігу казав:

Υπομεινον με ολιγον, και θελω σε διδαξει διοτι εχω ετι λογους υπερ του Θεου.

Почекай мені трохи, й тобі покажу, бо ще є про Бога слова.

Θελω λαβει τα επιχειρηματα μου μακροθεν, και θελω αποδωσει δικαιοσυνην εις τον Ποιητην μου

Зачну викладати я здалека, і Творцеві своєму віддам справедливість.

διοτι οι λογοι μου επ αληθειας δεν θελουσιν εισθαι ψευδεις πλησιον σου ειναι ο τελειος κατα την γνωσιν.

Бо справді слова мої не неправдиві, я з тобою безвадний в знанні.

Ιδου, ο Θεος ειναι ισχυρος, ομως δεν καταφρονει ουδενα ισχυρος εις δυναμιν σοφιας.

Таж Бог сильний, і не відкидає нікого, Він міцний в силі серця.

Δεν θελει ζωοποιησει τον ασεβη εις δε τους πτωχους διδει το δικαιον.

Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.

Δεν αποσυρει τους οφθαλμους αυτου απο των δικαιων, αλλα και μετα βασιλεων βαλλει αυτους επι θρονου μαλιστα καθιζει αυτους διαπαντος, και ειναι υψωμενοι.

Від праведного Він очей Своїх не відвертає, але їх садовить з царями на троні назавжди, і вони підвищаються.

Και εαν ηθελον εισθαι δεδεμενοι με δεσμα και πιασθη με σχοινια θλιψεως,

А як тільки вони ланцюгами пов'язані, і тримаються в путах біди,

τοτε φανερονει εις αυτους τα εργα αυτων και τας παραβασεις αυτων, οτι υπερηυξησαν,

то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.

και ανοιγει το ωτιον αυτων εις διδασκαλιαν, και απο της ανομιας προσταζει να επιστρεψωσιν.

Відкриває Він ухо їх для остороги, та велить, щоб вернулися від беззаконня.

Εαν υπακουσωσι και δουλευσωσι, θελουσι τελειωσει τας ημερας αυτων εν αγαθοις και τα ετη αυτων εν ευφροσυναις.

Якщо тільки послухаються, та стануть служити Йому, покінчать вони свої дні у добрі, а роки свої у приємнощах.

Αλλ εαν δεν υπακουσωσι, θελουσι διαπερασθη υπο ρομφαιας και θελουσι τελευτησει εν αγνωσια.

Коли ж не послухаються, то наскочать на ратище, і покінчать життя без знання.

Οι δε υποκριται την καρδιαν επισωρευουσιν οργην δεν θελουσι βοησει οταν δεση αυτους

А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.

αυτοι αποθνησκουσιν εν τη νεοτητι, και η ζωη αυτων τελειονει μεταξυ των ασελγων.

У молодості помирає душа їх, а їхня живая поміж блудниками.

Λυτρονει τον τεθλιμμενον εν τη θλιψει αυτου και ανοιγει τα ωτα αυτων εν συμφορα

Він визволяє убогого з горя його, а в переслідуванні відкриває їм ухо.

και ουτως ηθελε σε εκβαλει απο της στενοχωριας εις ευρυχωριαν, οπου δεν υπαρχει στενοχωρια και το παρατιθεμενον επι της τραπεζης σου θελει εισθαι πληρες παχους.

Також і тебе Він би вибавив був із тісноти на широкість, що в ній нема утиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне товщу було б.

Αλλα συ εξεπληρωσας δικην ασεβους δικη και κρισις θελουσι σε καταλαβει.

Та правом безбожного ти переповнений, право ж та суд підпирають людину.

Επειδη υπαρχει θυμος, προσεχε μη σε εξαφανιση δια της προσβολης αυτου τοτε ουδε μεγα λυτρον ηθελε σε λυτρωσει.

Отож лютість нехай не намовить тебе до плескання в долоні, а окуп великий нехай не заверне з дороги тебе.

Θελει αποβλεψει εις τα πλουτη σου, ουτε εις χρυσιον ουτε εις πασαν την ισχυν της δυναμεως;

Чи в біді допоможе твій зойк та всі зміцнення сили?

Μη επιποθει την νυκτα, καθ ην οι λαοι εκκοπτονται εν τω τοπω αυτων.

Не квапся до ночі тієї, коли вирвані будуть народи із місця свого.

Προσεχε, μη στραφης προς την ανομιαν διοτι συ προεκρινας τουτο μαλλον παρα την θλιψιν.

Стережись, не звертайся до зла, яке замість біди ти обрав.

Ιδου, ο Θεος ειναι υψωμενος δια της δυναμεως αυτου τις διδασκει ως αυτος;

Отож, Бог найвищий у силі Своїй, хто навчає, як Він?

Τις διωρισεν εις αυτον την οδον αυτου; η τις δυναται να ειπη, Επραξας ανομιαν;

Хто дорогу Його Йому вказувати буде? І хто скаже: Ти кривду зробив?

Ενθυμου να μεγαλυνης το εργον αυτου, το οποιον θεωρουσιν οι ανθρωποι.

Пам'ятай, щоб звеличувати Його вчинок, про якого виспівують люди,

Πας ανθρωπος βλεπει αυτο ο ανθρωπος θεωρει αυτο μακροθεν.

що його бачить всяка людина, чоловік приглядається здалека.

Ιδου, ο Θεος ειναι μεγας και ακατανοητος εις ημας, και ο αριθμος των ετων αυτου ανεξερευνητος.

Отож, Бог великий та недовідомий, і недослідиме число Його літ!

Οταν ανασυρη τας ρανιδας του υδατος, αυται καταχεουσιν εκ των ατμων αυτου βροχην,

Бо стягає Він краплі води, і дощем вони падають з хмари Його,

την οποιαν τα νεφη ραινουσιν αφθονως σταλαζουσιν επι τον ανθρωπον.

що хмари спускають його, і спадають дощем на багато людей.

Δυναται τις ετι να εννοηση τας εφαπλωσεις των νεφελων, τον κροτον της σκηνης αυτου;

Також хто зрозуміє розтягнення хмари, грім намету Його?

Ιδου, εφαπλονει το φως αυτου επ αυτην και σκεπαζει τους πυθμενας της θαλασσης

Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і морську глибінь закриває,

επειδη δι αυτων δικαζει τους λαους και διδει τροφην αφθονως.

бо ними Він судить народи, багато поживи дає.

Εν ταις παλαμαις αυτου κρυπτει την αστραπην και προσταζει αυτην εις ο, τι εχει να απαντηση.

Він тримає в руках Своїх блискавку, і керує її проти цілі.

Παραγγελλει εις αυτην υπερ του φιλου αυτου, κατα δε του ασεβους ετοιμαζει οργην.

Її гуркіт звіщає про неї, і прихід її відчуває й худоба.