Job 23

Και απεκριθη ο Ιωβ και ειπε

А Йов відповів та й сказав:

Και την σημερον το παραπονον μου ειναι πικρον η πληγη μου ειναι βαρυτερα του στεναγμου μου.

Моя мова й сьогодні гірка, тяжче страждання моє за стогнання мої...

Ειθε να ηξευρον που να ευρω αυτον ηθελον υπαγει εως του θρονου αυτου

О, якби то я знав, де Його я знайду, то прийшов би до місця Його пробування!

ηθελον εκθεσει κρισιν ενωπιον αυτου, και ηθελον εμπλησει το στομα μου αποδειξεων

Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я наповнив би доводами,

ηθελον γνωρισει τους λογους τους οποιους ηθελε μοι αποκριθη, και ηθελον νοησει τι ηθελε μοι ειπει.

розізнав би слова, що мені відповість, і я зрозумів би, що скаже мені.

Μη εν πληθει δυναμεως θελει διαμαχεσθαι μετ εμου; ουχι αλλ ηθελε βαλει εις εμε προσοχην.

Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, тільки б увагу звернув Він на мене!

Τοτε ηδυνατο ο δικαιος να διαλεχθη μετ αυτου και ηθελον ελευθερωθη διαπαντος απο του κριτου μου.

Справедливий судився б там з Ним, я ж назавжди б звільнивсь від свойого Судді.

Ιδου, υπαγω εμπρος, αλλα δεν ειναι και οπισω, αλλα δεν βλεπω αυτον

Та піду я на схід і немає Його, а на захід удамся Його не побачу,

εις τα αριστερα, οταν εργαζηται, αλλα δεν δυναμαι να ιδω αυτον. Κρυπτεται εις τα δεξια, και δεν βλεπω αυτον.

на півночі шукаю Його й не вхоплю, збочу на південь і не добачаю...

Γνωριζει ομως την οδον μου με εδοκιμασε θελω εξελθει ως χρυσιον.

А Він знає дорогу, яка при мені, хай би випробував Він мене, мов те золото, вийду!

Ο πους μου ενεμεινεν εις τα βηματα αυτου εφυλαξα την οδον αυτου και δεν εξεκλινα

Трималась нога моя коло стопи Його, дороги Його я держався й не збочив.

την εντολην των χειλεων αυτου, και δεν ωπισθοδρομησα διετηρησα τους λογους του στοματος αυτου, μαλλον παρα την αναγκαιαν μου τροφην.

Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його.

Διοτι αυτος ειναι εν μια βουλη και τις δυναται να αποστρεψη αυτον; και ο, τι επιθυμει η ψυχη αυτου, καμνει.

Але Він при одному, й хто заверне Його? Як чого зажадає душа Його, те Він учинить:

Διοτι εκτελει το ορισθεν εις εμε και πολλα τοιαυτα ειναι μετ αυτου.

бо Він виконає, що про мене призначив, і в Нього багато такого, як це!

Δια τουτο καταπληττομαι απο προσωπου αυτου συλλογιζομαι και φριττω απ αυτου

Тому перед обличчям Його я тремчу, розважаю й жахаюсь Його...

διοτι ο Θεος εμαλακωσε την καρδιαν μου, και ο Παντοδυναμος με κατεπληξεν

А Бог пом'якшив моє серце, і Всемогутній мене настрашив,

επειδη δεν απεκοπην προ του σκοτους, και δεν εκρυψε τον γνοφον απο του προσωπου μου.

бо не знищений я від темноти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!