Job 12

Ο δε Ιωβ απεκριθη και ειπε

А Йов відповів та й сказав:

σεις εισθε αληθως οι ανθρωποι, και με σας θελει τελευτησει η σοφια.

Справді, то ж ви тільки люди, і мудрість із вами помре!...

Και εγω εχω συνεσιν ως και υμεις δεν ειμαι κατωτερος υμων και τις δεν γνωριζει τοιαυτα πραγματα;

Таж і я маю розум, як ви, я не нижчий від вас! І в кого немає такого, як це?

Εγεινα χλευη εις τον πλησιον μου, οστις επικαλουμαι τον Θεον, και μοι αποκρινεται. Ο δικαιος και αμεμπτος περιγελαται.

Посміховищем став я для друга свого, я, що кликав до Бога, і Він мені відповідав, посміховищем став справедливий, невинний...

Ο κινδυνευων να ολισθηση με τους ποδας ειναι εις τον στοχασμον του ευτυχουντος ως λυχνος καταπεφρονημενος.

Нещасливцю погорда, на думку спокійного, приготовлена для спотикання ноги!

Αι σκηναι των ληστων ευτυχουσι, και οι παροργιζοντες τον Θεον ειναι εν ασφαλεια, εις τας χειρας των οποιων ο Θεος φερει αφθονιαν.

Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гнівить, у того, хто ніби то Бога провадить рукою своєю.

Αλλ ερωτησον τωρα τα ζωα, και θελουσι σε διδαξει και τα πετεινα του ουρανου, και θελουσι σοι απαγγειλει

Але запитай хоч худобу і навчить тебе, і птаство небесне й тобі розповість.

η λαλησον προς την γην, και θελει σε διδαξει και οι ιχθυες της θαλασσης θελουσι σοι διηγηθη.

Або говори до землі й вона вивчить тебе, і розкажуть тобі риби морські.

Τις εκ παντων τουτων δεν γνωριζει, οτι η χειρ του Κυριου εκαμε ταυτα;

Хто б із цього всього не пізнав, що Господня рука це вчинила?

Εν τη χειρι του οποιου ειναι ψυχη παντων των ζωντων και η πνοη πασης ανθρωπινης σαρκος.

Що в Нього в руці душа всього живого й дух кожного людського тіла?

Το ωτιον δεν διακρινει τους λογους; και ο ουρανισκος λαμβανει γευσιν του φαγητου αυτου;

Чи ж не ухо слова розбирає, піднебіння ж смакує для себе поживу?

Η σοφια ειναι μετα των γεροντων, και η συνεσις εν τη μακροτητι των ημερων.

Мудрість у старших, бо довгість днів розум.

Εν αυτω ειναι η σοφια και η δυναμις αυτος εχει βουλην και συνεσιν.

Мудрість та сила у Нього, Його рада та розум.

Ιδου, καταστρεφει, και δεν ανοικοδομειται κλειει κατα του ανθρωπου, και ουδεις ο ανοιγων.

Ось Він зруйнує й не буде воно відбудоване, замкне чоловіка й не буде він випущений.

Ιδου, κρατει τα υδατα, και ξηραινονται παλιν εξαποστελλει αυτα, και καταστρεφουσι την γην.

Ось Він стримає води і висохнуть, Він їх пустить то землю вони перевернуть.

Μετ αυτου ειναι η δυναμις και η σοφια αυτου ειναι ο απατωμενος και ο απατων.

В Нього сила та задум, у Нього заблуджений і той, хто призводить до блуду.

Παραδιδει λαφυρον τους βουλευτας και μωραινει τους κριτας.

Він уводить у помилку радників, і обезумлює суддів,

Λυει την ζωνην των βασιλεων και περιζωνει την οσφυν αυτων με σχοινιον.

Він розв'язує пута царів і приперізує пояса на їхні стегна.

Παραδιδει λαφυρον τους αρχοντας και καταστρεφει τους ισχυρους.

Він провадить священиків босо, і потужних повалює,

Αφαιρει τον λογον των δεινων ρητορων, και σηκονει την συνεσιν απο των πρεσβυτερων.

Він надійним уста відіймає й забирає від старших розумність.

Εκχεει καταφρονησιν επι τους αρχοντας, και λυει την ζωνην των ισχυρων.

На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.

Αποκαλυπτει εκ του σκοτους βαθεα πραγματα, και εξαγει εις φως την σκιαν του θανατου.

Відкриває Він речі глибокі із темряви, а темне провадить на світло.

Μεγαλυνει τα εθνη και αφανιζει αυτα πλατυνει τα εθνη και συστελλει αυτα.

Він робить народи потужними й знову їх нищить, Він народи поширює, й потім виводить в неволю.

Αφαιρει την καρδιαν απο των αρχηγων των λαων της γης, και καμνει αυτους να περιπλανωνται εν ερημω αβατω

Відіймає Він розум в народніх голів на землі та блукати їх змушує по бездорожній пустелі,

ψηλαφωσιν εν σκοτει χωρις φωτος, και καμνει αυτους να παραφερωνται ως ο μεθυων.

вони ходять навпомацки в темряві темній, і Він упроваджує їх в блуканину, мов п'яного!