Ecclesiastes 7

Καλλιον ονομα καλον παρα πολυτιμον μυρον και η ημερα του θανατου παρα την ημεραν της γεννησεως.

Краще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!

Καλλιον να υπαγη τις εις οικον πενθους, παρα να υπαγη εις οικον συμποσιου διοτι τουτο ειναι το τελος παντος ανθρωπου, και ο ζων θελει βαλει αυτο εις την καρδιαν αυτου.

Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!

Καλλιον η λυπη παρα τον γελωτα διοτι εκ της σκυθρωποτητος του προσωπου η καρδια γινεται φαιδροτερα.

Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!

Η καρδια των σοφων ειναι εν οικω πενθους αλλ η καρδια των αφρονων εν οικω ευφροσυνης.

Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.

Καλλιον εις τον ανθρωπον να ακουη επιπληξιν σοφου, παρα να ακουη ασμα αφρονων

Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,

διοτι καθως ειναι ο ηχος των ακανθων υποκατω του λεβητος, ουτως ο γελως του αφρονος και τουτο ματαιοτης.

бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...

Βεβαιως η καταδυναστεια παραλογιζει τον σοφον και το δωρον διαφθειρει την καρδιαν.

Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.

Καλλιον το τελος του πραγματος παρα την αρχην αυτου καλητερος ο μακροθυμος παρα τον υψηλοφρονα.

Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!

Μη σπευδε εν τω πνευματι σου να θυμονης διοτι ο θυμος αναπαυεται εν τω κολπω των αφρονων.

Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

Μη ειπης, Τις η αιτια, δια την οποιαν αι παρελθουσαι ημεραι ησαν καλητεραι παρα ταυτας; διοτι δεν ερωτας φρονιμως περι τουτου.

Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.

Η σοφια ειναι καλη ως η κληρονομια, και ωφελιμος εις τους βλεποντας τον ηλιον.

Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,

Διοτι η σοφια ειναι σκεπη, ως ειναι σκεπη το αργυριον πλην η υπεροχη της γνωσεως ειναι, οτι η σοφια ζωοποιει τους εχοντας αυτην.

бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.

Θεωρει το εργον του Θεου διοτι τις δυναται να καμη ευθες εκεινο, το οποιον αυτος εκαμε στρεβλον;

Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?

Εν ημερα ευτυχιας ευφραινου, εν δε ημερα δυστυχιας σκεπτου διοτι ο Θεος εκαμε το εν αντιστιχον του αλλου, δια να μη ευρισκη ο ανθρωπος μηδεν οπισω αυτου.

За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!

Τα παντα ειδον εν ταις ημεραις της ματαιοτητος μου υπαρχει δικαιος, οστις αφανιζεται εν τη δικαιοσυνη αυτου και υπαρχει ασεβης, οστις μακροημερευει εν τη κακια αυτου.

В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

Μη γινου δικαιος παραπολυ, και μη φρονει σεαυτον υπερμετρα σοφον δια τι να αφανισθης;

Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

Μη γινου κακος παραπολυ, και μη εσο αφρων δια τι να αποθανης προ του καιρου σου;

Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?

Ειναι καλον να κρατης τουτο, απο δε εκεινου να μη αποσυρης την χειρα σου διοτι ο φοβουμενος τον Θεον θελει εκφυγει παντα ταυτα.

Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.

Η σοφια ενδυναμονει τον σοφον περισσοτερον παρα δεκα εξουσιαζοντες, οιτινες ειναι εν τη πολει.

Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

Διοτι δεν υπαρχει ανθρωπος δικαιος επι της γης, οστις να πραττη το καλον και να μη αμαρτανη.

Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

Προσετι, μη δωσης την προσοχην σου εις παντας τους λογους οσοι λεγονται μηποτε ακουσης τον δουλον σου καταρωμενον σε

тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,

διοτι πολλακις και η καρδια σου γνωριζει οτι και συ παρομοιως κατηρασθης αλλους.

знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!

Παντα ταυτα εδοκιμασα δια της σοφιας ειπα, Θελω γεινει σοφος αλλ αυτη απεμακρυνθη απ εμου.

Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!

Ο, τι ειναι πολυ μακραν και εις ακρον βαρυ, τις δυναται να ευρη τουτο;

Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?

Εγω περιηλθον εν τη καρδια μου δια να μαθω και να ανιχνευσω, και να εκζητησω σοφιαν και τον λογον των πραγματων, και να γνωρισω την ασεβειαν της αφροσυνης και την ηλιθιοτητα της ανοησιας.

Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!

Και ευρον οτι πικροτερα ειναι παρα θανατον η γυνη, της οποιας η καρδια ειναι παγιδες και δικτυα και αι χειρες αυτης δεσμα ο αρεστος ενωπιον του Θεου θελει εκφυγει απ αυτης ο δε αμαρτωλος θελει συλληφθη εν αυτη.

І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!

Ιδε, τουτο ευρηκα, λεγει ο Εκκλησιαστης, εξεταζων εν προς εν, δια να ευρω τον λογον

Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!

τον οποιον ετι η ψυχη μου εκζητει αλλα δεν ευρισκω ανδρα ενα μεταξυ χιλιων ευρηκα γυναικα ομως μιαν μεταξυ πασων τουτων δεν ευρηκα.

Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...

Ιδου, τουτο μονον ευρηκα οτι ο Θεος εκαμε τον ανθρωπον ευθυν, αλλ αυτοι επεζητησαν λογισμους πολλους.

Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...