II Samuel 22

Και ελαλησεν ο Δαβιδ προς τον Κυριον τους λογους της ωδης ταυτης, καθ ην ημεραν ο Κυριος ηλευθερωσεν αυτον εκ χειρος παντων των εχθρων αυτου και εκ χειρος του Σαουλ

І промовив Давид до Господа слова оцієї пісні того дня, як Господь урятував був його з руки всіх його ворогів та з долоні Саулової,

και ειπεν, Ο Κυριος ειναι πετρα μου και φρουριον μου και ελευθερωτης μου

та й сказав: Господь моя скеля й твердиня моя, і для мене Спаситель Він мій!

ο Θεος ειναι ο βραχος μου επ αυτον θελω ελπιζει η ασπις μου και το κερας της σωτηριας μου, ο υψηλος πυργος μου και η καταφυγη μου, ο σωτηρ μου συ εσωσας με εκ της αδικιας.

Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг, Він спасіння мого, Він башта моя та моє пристановище! Спасителю мій, Ти врятуєш мене від насилля!

Θελω επικαλεσθη τον αξιυμνητον Κυριον, και εκ των εχθρων μου θελω σωθη.

Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!

Οτε του θανατου τα κυματα με περιεκυκλωσαν, χειμαρροι ανομιας με κατετρομαξαν,

Бо хвилі смертельні мене оточили, потоки велійяала лякають мене.

οι πονοι του αδου με περιεκυκλωσαν, αι παγιδες του θανατου με εφθασαν,

Тенета шеолу мене оточили, а пастки смертельні мене попередили!

εν τη στενοχωρια μου επεκαλεσθην τον Κυριον, και προς τον Θεον μου εβοησα και ηκουσε της φωνης μου εκ του ναου αυτου, και η κραυγη μου ηλθεν εις τα ωτα αυτου.

В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я волаю, І Він почує мій голос із храму Свого, і в ушах Його зойк мій.

Τοτε εσαλευθη και εντρομος εγεινεν η γη τα θεμελια του ουρανου εταραχθησαν και εσαλευθησαν, διοτι ωργισθη.

Захиталась земля й затремтіла, затряслися й хитались небесні підвалини, бо Він запалився від гніву!

Καπνος ανεβαινεν εκ των μυκτηρων αυτου, και πυρ κατατρωγον εκ του στοματος αυτου ανθρακες ανηφθησαν απ αυτου.

з ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, запаливсь жар від Нього!

Και εκλινε τους ουρανους και κατεβη, και γνοφος υπο τους ποδας αυτου.

Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.

Και επεβη επι χερουβειμ και επεταξε, και εφανη επι πτερυγων ανεμων.

Усівся Він на херувима й летів, і явився на вітряних крилах.

Και εθεσε σκηνην περιξ αυτου το σκοτος, υδατα ζοφερα, νεφη πυκνα των αερων.

А навколо Себе поклав темряву, мов куріні, збір води, густі хмари високі.

Ανθρακες πυρος εξεκαυθησαν εκ της λαμψεως της εμπροσθεν αυτου.

Від блиску, що був перед Ним, запалилось вугілля горюче.

Εβροντησεν ο Κυριος εξ ουρανου, και ο Υψιστος εδωκε την φωνην αυτου.

Господь загримів у небесах, і Свій голос Всевишній подав.

Και απεστειλε βελη και εσκορπισεν αυτους αστραπας, και συνεταραξεν αυτους.

Він послав Свої стріли та їх розпорошив, послав блискавку й їх побентежив.

Και εφανησαν οι πυθμενες της θαλασσης, ανεκαλυφθησαν τα θεμελια της οικουμενης, εις την επιτιμησιν του Κυριου, απο του φυσηματος της πνοης των μυκτηρων αυτου.

І показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від свару Твойого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Його.

Εξαπεστειλεν εξ υψους ελαβε με ειλκυσε με εξ υδατων πολλων.

Він послав із високости, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.

Ηλευθερωσε με εκ του δυνατου εχθρου μου, και εκ των μισουντων με, διοτι ησαν δυνατωτεροι μου.

Він мене врятував від мойого потужного ворога, від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони.

Προεφθασαν με εν τη ημερα της θλιψεως μου αλλ ο Κυριος εσταθη το αντιστηριγμα μου

Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям.

Και εξηγαγε με εις ευρυχωριαν ηλευθερωσε με, διοτι ηυδοκησεν εις εμε.

І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!

Αντημειψε με ο Κυριος κατα την δικαιοσυνην μου κατα την καθαροτητα των χειρων μου ανταπεδωκεν εις εμε.

Нехай Господь зробить мені по моїй справедливості, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх!

Διοτι εφυλαξα τας οδους του Κυριου και δεν ησεβησα εκκλινας απο του Θεου μου.

Бо беріг я дороги Господні, і від Бога свойого я не відступив,

Διοτι πασαι αι κρισεις αυτου ησαν εμπροσθεν μου και απο των διαταγματων αυτου δεν απεμακρυνθην.

бо всі Його присуди передо мною, постанови ж Його, не вступлюся від них!

Και εσταθην αμεμπτος προς αυτον, και εφυλαχθην απο της ανομιας μου.

І був я Йому непорочним, і стерігся своєї провини.

Και ανταπεδωκεν εις εμε ο Κυριος κατα την δικαιοσυνην μου, Κατα την καθαροτητα μου εμπροσθεν των οφθαλμων αυτου.

Господь заплатив був мені по моїй справедливості, за чистотою моєю перед очима Його.

Μετα οσιου, οσιος θελεις εισθαι, μετα ανδρος τελειου, τελειος θελεις εισθαι

З справедливим Ти справедливо поводишся, із чесним по-чесному,

μετα καθαρου, καθαρος θελεις εισθαι και μετα διεστραμμενου διεστραμμενα θελεις φερθη.

із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його!

Και θελεις σωσει λαον τεθλιμμενον επι δε τους υπερηφανους οι οφθαλμοι σου ειναι, δια να ταπεινωσης αυτους,

І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої на зухвалих, яких Ти принижуєш.

διοτι συ εισαι ο λυχνος μου, Κυριε και ο Κυριος θελει φωτισει το σκοτος μου.

Бо світильник Ти, Господи, мій, і освітить Господь мою темряву!

Διοτι δια σου θελω διασπασει στρατευμα δια του Θεου μου θελω υπερπηδησει τειχος.

Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, із Богом своїм проберусь через мур!

Του Θεου, η οδος αυτου ειναι αμωμος, ο λογος του Κυριου ειναι δεδοκιμασμενος ειναι ασπις παντων των ελπιζοντων επ αυτον.

Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!

Διοτι τις Θεος, πλην του Κυριου; και τις φρουριον, πλην του Θεου ημων

Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?

ο Θεος ειναι το κραταιον οχυρωμα μου και καθιστων αμωμον την οδον μου.

Бог сильне моє пристановище, і дорогу мою Непорочний вивідував.

Καμνει τους ποδας μου ως των ελαφων και με στηνει επι τους υψηλους τοπους μου.

Він чинить ноги мої, як оленячі, і ставить мене на висотах моїх,

Διδασκει τας χειρας μου εις πολεμον, και εκαμε τοξον χαλκουν τους βραχιονας μου.

Мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.

Και εδωκας εις εμε την ασπιδα της σωτηριας σου και η αγαθοτης σου με εμεγαλυνεν.

І дав Ти мені щит спасіння Свого, і чинить великим мене Твоя поміч!

Συ επλατυνας τα βηματα μου υποκατω μου, και οι ποδες μου δεν εκλονισθησαν.

Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.

Κατεδιωξα τους εχθρους μου και ηφανισα αυτους και δεν επεστρεψα εωσου συνετελεσα αυτους.

Жену я своїх ворогів, і повигублюю їх, і не вернуся, аж поки не винищу їх!

Και συνετελεσα αυτους, και δεν ηδυνηθησαν να ανεγερθωσιν και επεσον υπο τους ποδας μου.

Я їх повигублюю й їх потрощу, і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.

Και περιεζωσας με δυναμιν εις πολεμον συνεκαμψας υποκατω μου τους επανισταμενους επ εμε.

Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.

Και εκαμες τους εχθρους μου να στρεψωσιν εις εμε τα νωτα, και εξωλοθρευσα τους μισουντας με.

Повернув Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненависників, й я їх понищу!

Περιεβλεψαν, αλλ ουδεις ο σωζων εβοησαν προς τον Κυριον, και δεν εισηκουσεν αυτων.

Озирались вони та немає спасителя, кликали до Господа і не відповів їм!

Και κατελεπτυνα αυτους ως την σκονην της γης συνετριψα αυτους ως τον πηλον της οδου και κατεπατησα αυτους.

І я їх зітру, як той порох землі, як болото на вулицях їх розітру й розтопчу їх!

Και ηλευθερωσας με εκ των αντιλογιων του λαου μου κατεστησας με κεφαλην εθνων λαος, τον οποιον δεν εγνωρισα, εδουλευσεν εις εμε.

Ти ж від бунту народу мойого мене бережеш, на голову люду мене стережеш, мені будуть служити народи, яких я й не знав!

Ξενοι υπεταχθησαν εις εμε μολις ηκουσαν, και υπηκουσαν εις εμε.

Передо мною чужинці підлещуються, на вістку про мене слухняні мені.

Ξενοι παρελυθησαν και κατετρομαξαν εκ των αποκρυφων τοπων αυτων.

В'януть чужинці, і тремтять у твердинях своїх.

Ζη Κυριος και ευλογημενον το φρουριον μου και ας υψωθη ο Θεος, το φρουριον της σωτηριας μου.

Живий Господь, і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесеться Бог скелі спасіння мого!

Ο Θεος, ο εκδικων με και υποταττων τους λαους υποκατω μου

Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене познижував,

Και ο εξαγαγων με εκ των εχθρων μου συ, ναι, με υψονεις υπερανω των επανισταμενων επ εμε ηλευθερωσας με απο ανδρος αδικου.

що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!

Δια τουτο θελω σε υμνει, Κυριε, μεταξυ των εθνων και εις το ονομα σου θελω ψαλλει.

Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, Іменню Твоєму співаю!

Αυτος μεγαλυνει τας σωτηριας του βασιλεως αυτου και καμνει ελεος εις τον κεχρισμενον αυτου, εις τον Δαβιδ και εις το σπερμα αυτου εως αιωνος.

Ти башта спасіння Свойого царя, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві, Давиду й насінню його аж навіки!