I Corinthians 10

Δεν θελω δε να αγνοητε, αδελφοι, οτι οι πατερες ημων ησαν παντες υπο την νεφελην, και παντες δια της θαλασσης διηλθον,

Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були, і всі перейшли через море,

και παντες εις τον Μωυσην εβαπτισθησαν εν τη νεφελη και εν τη θαλασση,

і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея,

και παντες την αυτην πνευματικην βρωσιν εφαγον,

і всі їли ту саму поживу духовну,

και παντες το αυτο πνευματικον ποτον επιον διοτι επινον απο πνευματικης πετρας ακολουθουσης, η δε πετρα ητο ο Χριστος

і пили всі той самий духовний напій, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля був Христос!

αλλα δεν ευηρεστηθη ο Θεος εις τους πλειοτερους εξ αυτων διοτι κατεστρωθησαν εν τη ερημω.

Але їх багатьох не вподобав був Бог, бо понищив Він їх у пустині.

Ταυτα δε εγειναν παραδειγματα ημων, δια να μη ημεθα ημεις επιθυμηται κακων, καθως και εκεινοι επεθυμησαν.

А це були приклади нам, щоб ми пожадливі на зле не були, як були пожадливі й вони.

Μηδε γινεσθε ειδωλολατραι, καθως τινες εξ αυτων, ως ειναι γεγραμμενον Εκαθησεν ο λαος δια να φαγη και να πιη, και εσηκωθησαν να παιζωσι.

Не будьте також ідолянами, як деякі з них, як написано: Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати.

Μηδε ας πορνευωμεν, καθως τινες αυτων επορνευσαν και επεσον εν μια ημερα εικοσιτρεις χιλιαδες.

Не станьмо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і полягло їх одного дня двадцять три тисячі.

Μηδε ας πειραζωμεν τον Χριστον, καθως και τινες αυτων επειρασαν και απωλεσθησαν υπο των οφεων.

Ані не випробовуймо Христа, як деякі з них випробовували, та й від зміїв загинули.

Μηδε γογγυζετε, καθως και τινες αυτων εγογγυσαν, και απωλεσθησαν υπο του εξολοθρευτου.

Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від погубителя.

Ταυτα δε παντα εγινοντο εις εκεινους παραδειγματα, και εγραφησαν προς νουθεσιαν ημων, εις τους οποιους τα τελη των αιωνων εφθασαν.

Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов.

Ωστε ο νομιζων οτι ισταται ας βλεπη μη πεση.

Тому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!

Πειρασμος δεν σας κατελαβεν ειμη ανθρωπινος πιστος ομως ειναι ο Θεος, οστις δεν θελει σας αφησει να πειρασθητε υπερ την δυναμιν σας, αλλα μετα του πειρασμου θελει καμει και την εκβασιν, ωστε να δυνασθε να υποφερητε.

Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її.

Δια τουτο, αγαπητοι μου, φευγετε απο της ειδωλολατρειας.

Тому, мої любі, утікайте від служіння ідолам.

Λεγω ως προς φρονιμους κρινατε σεις τουτο το οποιον λεγω

Кажу, як розумним; судіть самі, що кажу я.

Το ποτηριον της ευλογιας, το οποιον ευλογουμεν, δεν ειναι κοινωνια του αιματος του Χριστου; Ο αρτος, τον οποιον κοπτομεν, δεν ειναι κοινωνια του σωματος του Χριστου;

Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового?

διοτι εις αρτος, εν σωμα ειμεθα οι πολλοι επειδη παντες εκ του ενος αρτου μετεχομεν.

Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.

Βλεπετε τον Ισραηλ κατα σαρκα οι τρωγοντες τας θυσιας δεν ειναι κοινωνοι του θυσιαστηριου;

Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники вівтаря?

Τι λοιπον λεγω; οτι το ειδωλον ειναι τι; η οτι το ειδωλοθυτον ειναι τι; ουχι

Тож що я кажу? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось?

αλλ οτι εκεινα, τα οποια θυσιαζουσι τα εθνη, εις τα δαιμονια θυσιαζουσι και ουχι εις τον Θεον και δεν θελω σεις να γινησθε κοινωνοι των δαιμονιων.

Ні, але те, що в жертву приносять, демонам, а не Богові в жертву приносять. Я ж не хочу, щоб ви спільниками для демонів стали.

Δεν δυνασθε να πινητε το ποτηριον του Κυριου και το ποτηριον των δαιμονιων δεν δυνασθε να ησθε μετοχοι της τραπεζης του Κυριου και της τραπεζης των δαιμονιων.

Бо не можете пити чаші Господньої та чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу й столу демонського.

Η τον Κυριον θελομεν να διεγειρωμεν εις ζηλοτυπιαν; μηπως ειμεθα ισχυροτεροι αυτου;

Чи ми дратуватимем Господа? Хіба ми потужніші за Нього?

Παντα ειναι εις την εξουσιαν μου αλλα παντα δεν συμφερουσι παντα ειναι εις την εξουσιαν μου, αλλα παντα δεν οικοδομουσι.

Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, та будує не все!

Μηδεις ας ζητη το εαυτου συμφερον, αλλ εκαστος τα του αλλου.

Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен для ближнього!

Παν το πωλουμενον εν τω μακελλιω τρωγετε, μηδεν εξεταζοντες δια την συνειδησιν

Їжте все, що на ятках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись,

διοτι του Κυριου ειναι η γη και το πληρωμα αυτης.

Бо Господня земля, і все, що на ній!

Και εαν τις των απιστων σας προσκαλη και θελετε να υπαγητε, τρωγετε ο, τι βαλλεται εμπροσθεν σας, μηδεν εξεταζοντες δια την συνειδησιν.

Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти, їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.

Εαν δε τις σας ειπη, Τουτο ειναι ειδωλοθυτον, μη τρωγετε δι εκεινον τον φανερωσαντα και δια την συνειδησιν διοτι του Κυριου ειναι η γη και το πληρωμα αυτης.

Коли ж скаже вам хтось: Це ідольська жертва, не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління!

Συνειδησιν δε λεγω ουχι την ιδικην σου, αλλα την του αλλου. Επειδη δια τι η ελευθερια μου κρινεται υπο αλλης συνειδησεως;

Говорю ж не про власне сумління, але іншого, чого б моя воля судилась сумлінням чужим?

Και εαν εγω μετ ευχαριστιας μετεχω, δια τι βλασφημουμαι δι εκεινο, δια το οποιον εγω ευχαριστω;

Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що дякую я?

Ειτε λοιπον τρωγετε ειτε πινετε ειτε πραττετε τι, παντα πραττετε εις δοξαν Θεου.

Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть!

Μη γινεσθε προσκομμα μητε εις Ιουδαιους μητε εις Ελληνας μητε εις την εκκλησιαν του Θεου,

Не робіть спокуси юдеям та гелленам, та Церкві Божій,

καθως και εγω κατα παντα αρεσκω εις παντας, μη ζητων το ιδικον μου συμφερον, αλλα το των πολλων, δια να σωθωσι.

як догоджую й я всім у всьому, не шукаючи в тому пожитку свого, але пожитку для багатьох, щоб спаслися вони.