Psalms 77

Yüksek sesle Tanrı’ya yakarıyorum, Haykırıyorum beni duysun diye.
Для дириґетна хору. Псалом Асафів.
Sıkıntılı günümde Rab’be yönelir, Gece hiç durmadan ellerimi açarım, Gönlüm avunmaz bir türlü.
Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!
Tanrı’yı anımsayınca inlerim, Düşündükçe içim daralır. Sela
В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:
Açık tutuyorsun göz kapaklarımı, Sıkıntıdan konuşamıyorum.
згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.
Geçmiş günleri, Yıllar öncesini düşünüyorum.
Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...
Gece ilahilerimi anacağım, Kendi kendimle konuşacağım, İnceden inceye soracağım:
Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,
“Rab sonsuza dek mi bizi reddedecek? Lütfunu bir daha göstermeyecek mi?
свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:
Sevgisi sonsuza dek mi yok oldu? Sözü geçerli değil mi artık?
Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?
Tanrı unuttu mu acımayı? Sevecenliğinin yerini öfke mi aldı?” Sela
Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?
Sonra kendi kendime, “İşte benim derdim bu!” dedim, “Yüceler Yücesi gücünü göstermiyor artık.”
Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села.
RAB’bin işlerini anacağım, Evet, geçmişteki harikalarını anacağım.
і промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.
Yaptıkları üzerinde derin derin düşüneceğim, Bütün işlerinin üzerinde dikkatle duracağım.
Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,
Ey Tanrı, yolun kutsaldır! Hangi ilah Tanrı kadar uludur?
і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!
Harikalar yaratan Tanrı sensin, Halklar arasında gücünü gösterdin.
Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?
Güçlü bileğinle kendi halkını, Yakup ve Yusuf oğullarını kurtardın. Sela
Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,
Sular seni görünce, ey Tanrı, Sular seni görünce çalkalandı, Enginler titredi.
Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа! Села.
Bulutlar suyunu boşalttı, Gökler gürledi, Her yanda okların uçuştu.
Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні.
Kasırgada gürleyişin duyuldu, Şimşekler dünyayı aydınlattı, Yer titreyip sarsıldı.
Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.
Kendine denizde, Derin sularda yollar açtın, Ama ayak izlerin belli değildi.
Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!
Musa ve Harun’un eliyle Halkını bir sürü gibi güttün.
Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп. Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.