Psalms 17

Haklı davamı dinle, ya RAB, Feryadımı işit! Hilesiz dudaklardan çıkan duama kulak ver!

Молитва Давидова. Вислухай, Господи, правду мою, послухай благання моє! Почуй молитву мою із уст необлудних!

Haklı çıkar beni, Çünkü sen gerçeği görürsün.

Від Твого лиця нехай вирок мій вийде, а очі Твої нехай бачать мою правоту!

Yüreğimi yokladın, Gece denedin, Sınadın beni, Kötü bir şey bulmadın; Kararlıyım, ağzımdan kötü söz çıkmaz,

Ти випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене, й не знайшов чогось злого. і роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило,

Başkalarının yaptıklarına gelince, Ben senin sözlerine uyarak Şiddet yollarından kaçındım.

а в людських ділах, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.

Sıkı adımlarla senin yollarını tuttum, Kaymadı ayaklarım.

Зміцняй стопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталися!

Sana yakarıyorum, ey Tanrı, Çünkü beni yanıtlarsın; Kulak ver bana, dinle söylediklerimi!

Я кличу до Тебе, бо відповіси мені, Боже, нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,

Göster harika sevgini, Ey sana sığınanları saldırganlardan sağ eliyle kurtaran!

покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдається до Тебе від заколотників проти правиці Твоєї.

Koru beni gözbebeği gibi; Kanatlarının gölgesine gizle

Хорони Ти мене, як зіницю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене

Kötülerin saldırısından, Çevremi saran ölümcül düşmanlarımdan.

від безбожних, що гублять мене, смертельні мої вороги оточили мене!

Yürekleri yağ bağlamış, Ağızları büyük laflar ediyor.

Товщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундючно.

İzimi buldular, üzerime geliyorlar, Yere vurmak için gözetliyorlar.

Вороги оточили тепер наші кроки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю...

Tıpkı parçalamak için sabırsızlanan bir aslan, Pusuya yatan genç bir aslan gibi.

із них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті...

Kalk, ya RAB, kes önlerini, eğ başlarını! Kılıcınla kurtar canımı kötülerden,

Устань же, о Господи, його попередь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,

Elinle bu insanlardan, ya RAB, Yaşam payı bu dünyada olan insanlardan. Varsın karınları vereceğin cezalara doysun, Çocukları da yiyip doysun, Artanı torunlarına kalsın!

від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони лишать.

Ama ben doğruluk sayesinde yüzünü göreceğim senin, Uyanınca suretini görmeye doyacağım.

А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, насичусь Твоєю подобою!