Psalms 147

RAB’be övgüler sunun! Ne güzel, ne hoş Tanrımız’ı ilahilerle övmek! O’na övgü yaraşır.

Хваліть Господа, добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, приємний бо Він, Йому подобає хвала!

RAB yeniden kuruyor Yeruşalim’i, Bir araya topluyor İsrail’in sürgünlerini.

Господь Єрусалима будує, збирає вигнанців ізраїлевих.

O kırık kalplileri iyileştirir, Yaralarını sarar.

Він зламаносердих лікує, і їхні рани болючі обв'язує,

[] Yıldızların sayısını belirler, Her birini adıyla çağırır.

вираховує Він число зорям, і кожній із них дає ймення.

Rabbimiz büyük ve çok güçlüdür, Sınırsızdır anlayışı.

Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!

RAB mazlumlara yardım eder, Kötüleri yere çalar.

Господь підіймає слухняних, безбожних понижує аж до землі.

RAB’be şükran ezgileri okuyun, Tanrımız’ı lirle, ilahilerle övün.

Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гуслах:

O’dur gökleri bulutlarla kaplayan, Yeryüzüne yağmur sağlayan, Dağlarda ot bitiren.

Він хмарами небо вкриває, приготовлює дощ для землі, оброщує гори травою,

O yiyecek sağlar hayvanlara, Bağrışan kuzgun yavrularına.

худобі дає її корм, воронятам чого вони кличуть!

Ne atın gücünden zevk alır, Ne de insanın yiğitliğinden hoşlanır.

Не в силі коня уподоба Його, і не в членах людини Його закохання,

RAB kendisinden korkanlardan, Sevgisine umut bağlayanlardan hoşlanır.

Господь любить тих, хто боїться Його, хто надію складає на милість Його!

RAB’bi yücelt, ey Yeruşalim! Tanrın’a övgüler sun, ey Siyon!

Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,

Çünkü senin kapılarının kol demirlerine güç katar, İçindeki halkı kutsar.

бо зміцняє Він засуви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,

Sınırlarını esenlik içinde tutar, Seni en iyi buğdayla doyurur.

чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,

Yeryüzüne buyruğunu gönderir, Sözü çarçabuk yayılır.

посилає на землю наказа Свого, дуже швидко летить Його Слово!

Yapağı gibi kar yağdırır, Kırağıyı kül gibi saçar.

Дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, буцім то порох,

Aşağıya iri iri dolu savurur, Kim dayanabilir soğuğuna?

Він кидає лід Свій, немов ті кришки, і перед морозом Його хто устоїть?

Buyruk verir, eritir buzları, Rüzgarını estirir, sular akmaya başlar.

Та Він пошле Своє слово, та й розтопить його, Своїм вітром повіє, вода потече!

Sözünü Yakup soyuna, Kurallarını, ilkelerini İsrail’e bildirir.

Своє слово звіщає Він Якову, постанови Свої та Свої правосуддя ізраїлю:

Başka hiçbir ulus için yapmadı bunu, Onlar O’nun ilkelerini bilmezler. RAB’be övgüler sunun!

для жодного люду Він так не зробив, той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!