Psalms 132

Ya RAB, Davut’un hatırı için, Çektiği bütün zorlukları, Sana nasıl ant içtiğini, Yakup’un güçlü Tanrısı’na adak adadığını anımsa:

Пісня прочан. Згадай, Господи, про Давида, про всі його муки,

Ya RAB, Davut’un hatırı için, Çektiği bütün zorlukları, Sana nasıl ant içtiğini, Yakup’un güçlü Tanrısı’na adak adadığını anımsa:

що клявсь Господеві, присягався був Сильному Якова:

“Evime gitmeyeceğim, Yatağıma uzanmayacağım,

Не ввійду я в намет свого дому, не зійду я на ложе постелі своєї,

Gözlerime uyku girmeyecek, Göz kapaklarım kapanmayacak,

не дам сну своїм очам, дрімання повікам своїм,

RAB’be bir yer, Yakup’un güçlü Tanrısı’na bir konut buluncaya dek.”

аж поки не знайду я для Господа місця, місця перебування для Сильного Якова!

[] Antlaşma Sandığı’nın Efrata’da olduğunu duyduk, Onu Yaar kırlarında bulduk.

Ось ми чули про Нього в Ефрафі, на Яарських полях ми знайшли Його.

“RAB’bin konutuna gidelim, Ayağının taburesi önünde tapınalım” dedik.

Увійдім же в мешкання Його, поклонімось підніжкові ніг Його!

Çık, ya RAB, yaşayacağın yere, Gücünü simgeleyen sandıkla birlikte.

Встань же Господи, йди до Свого відпочинку, Ти й ковчег сили Твоєї!

Kâhinlerin doğruluğu kuşansın, Sadık kulların sevinç çığlıkları atsın.

Священики Твої хай зодягнуться в правду, і будуть співати Твої богобійні!

Kulun Davut’un hatırı için, Meshettiğin krala yüz çevirme.

Ради Давида, Свого раба, не відвертай лиця від Свого помазанця.

[] RAB Davut’a kesin ant içti, Andından dönmez: “Senin soyundan birini tahtına oturtacağım.

Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: Від плоду утроби твоєї Я посаджу на престолі твоїм!

Eğer oğulların antlaşmama, Vereceğim öğütlere uyarlarsa, Onların oğulları da sonsuza dek Senin tahtına oturacak.”

Якщо будуть синове твої пильнувати Мого заповіта й свідоцтва Мого, що його Я навчатиму їх, то й сини їхні на вічні віки будуть сидіти на троні твоїм!

Çünkü RAB Siyon’u seçti, Onu konut edinmek istedi.

Бо вибрав Сіона Господь, уподобав його на оселю Собі:

“Sonsuza dek yaşayacağım yer budur” dedi, “Burada oturacağım, çünkü bunu kendim istedim.

То місце Мого відпочинку на вічні віки, пробуватиму тут, бо його уподобав,

Çok bereketli kılacağım erzağını, Yiyecekle doyuracağım yoksullarını.

поживу його щедро благословлю, і хлібом убогих його нагодую!

Kurtuluşla donatacağım kâhinlerini; Hep sevinç ezgileri söyleyecek sadık kulları.

Священиків його зодягну у спасіння, а його богобійні співатимуть радісно.

[] Burada Davut soyundan güçlü bir kral çıkaracağım, Meshettiğim kralın soyunu Işık olarak sürdüreceğim.

Я там вирощу рога Давидового, для Свого помазанця вготую світильника,

Düşmanlarını utanca bürüyeceğim, Ama onun başındaki taç parıldayacak.”

ворогів його соромом позодягаю, а на ньому корона його буде сяяти!