Psalms 12

12:1

Kurtar beni, ya RAB, sadık kulun kalmadı, Güvenilir insanlar yok oldu.

Для дириґетна хору. На октаву. Псалом Давидів.

12:2

Herkes birbirine yalan söylüyor, Dalkavukluk, ikiyüzlülük ediyor.

Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж людських синів позникали вже вірні!

12:3

Sustursun RAB dalkavukların ağzını, Büyüklenen dilleri.

Марноту говорять один до одного, їхні уста облесні, і серцем подвійним говорять...

12:4

Onlar ki, “Dilimizle kazanırız, Dudaklarımız emrimizde, Kim bize efendilik edebilir?” derler.

Нехай підітне Господь уста облесливі та язика чванькуватого

12:5

“Şimdi kalkacağım” diyor RAB, “Çünkü mazlumlar eziliyor, Yoksullar inliyor, Özledikleri kurtuluşu vereceğim onlara.”

тим, хто говорить: Своїм язиком будем сильні, наші уста при нас, хто ж буде нам пан?

12:6

RAB’bin sözleri pak sözlerdir; Toprak ocakta eritilmiş, Yedi kez arıtılmış gümüşe benzer.

Через утиск убогих, ради стогону бідних тепер Я повстану, говорить Господь, поставлю в безпеці того, на кого розтягують сітку!

12:7

Sen onları koru, ya RAB, Bu kötü kuşaktan hep uzak tut!

Господні слова слова чисті, як срібло, очищене в глинянім горні, сім раз перетоплене!

12:8

İnsanlar arasında alçaklık rağbet görünce, Kötüler her yanda dolaşır oldu.

Ти, Господи, їх пильнуватимеш, і будеш навіки нас стерегти перед родом оцим! Безбожні кружляють навколо, бо нікчемність між людських синів підіймається.