Proverbs 7

Oğlum, sözlerimi yerine getir, Aklında tut buyruklarımı.

Сину мій, бережи ти слова мої, мої ж заповіді заховай при собі,

Buyruklarımı yerine getir ki, yaşayasın. Öğrettiklerimi gözünün bebeği gibi koru.

бережи мої заповіді та й живи, а наука моя немов в очах твоїх та зіниця,

Onları yüzük gibi parmaklarına geçir, Yüreğinin levhasına yaz.

прив'яжи їх на пальцях своїх, напиши на таблиці тій серця свого!

Bilgeliğe, “Sen kızkardeşimsin”, Akla, “Akrabamsın” de.

На мудрість скажи: Ти сестра моя! а розум назви: Мій довірений!

Zina eden kadından, Yaltaklanan ahlaksız kadından seni koruyacak olan bunlardır.

щоб тебе стерегти від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова.

Evimin penceresinden, Kafesin ardından dışarıyı seyrederken,

Бо я визирав був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна,

Bir sürü toy gencin arasında, Sağduyudan yoksun bir delikanlı çarptı gözüme.

і приглядавсь до невіж, розглядався між молоддю. І юнак ось, позбавлений розуму,

Akşamüzeri, alaca karanlıkta, Akşam karanlığı çökerken, O kadının oturduğu sokağa saptığını, Onun evine yöneldiğini gördüm.

проходив по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,

Akşamüzeri, alaca karanlıkta, Akşam karanlığı çökerken, O kadının oturduğu sokağa saptığını, Onun evine yöneldiğini gördüm.

коли вітерець повівав був увечорі дня, у темряві ночі та мороку.

Derken kadın onu karşıladı, Fahişe kılığıyla sinsice.

Аж ось жінка в убранні блудниці назустріч йому, із серцем підступним,

Yaygaracı, dik başlı biriydi kadın. Bir an bile durmaz evde.

галаслива та непогамована, її ноги у домі своїм не бувають:

Kâh sokakta, kâh meydanlardadır. Sokak başlarında pusuya yatar.

раз на вулиці, раз на майданах, і при кожному розі чатує вона...

Delikanlıyı tutup öptü, Yüzü kızarmadan ona şöyle dedi:

І вхопила вона його міцно та й поцілувала його, безсоромним зробила обличчя своє та й сказала йому:

“Esenlik kurbanlarımı kesmek zorundaydım, Adak sözümü bugün yerine getirdim.

У мене тепер мирні жертви, виповнила я сьогодні обіти свої!

Bunun için seni karşılamaya, seni aramaya çıktım, İşte buldum seni!

Тому то я вийшла назустріч тобі, пошукати обличчя твого, і знайшла я тебе!

Döşeğime Mısır ipliğinden dokunmuş Renkli örtüler serdim.

Килимами я вистелила своє ложе, тканинами різних кольорів з єгипетського полотна,

Yatağıma mür, öd Ve tarçın serptim.

постелю свою я посипала миррою, алоєм та цинамоном...

Haydi gel, sabaha dek doya doya sevişelim, Aşktan zevk alalım.

Ходи ж, аж до ранку впиватися будем коханням, любов'ю натішимось ми!

Kocam evde değil, Uzun bir yolculuğa çıktı.

Бо вдома нема чоловіка, пішов у далеку дорогу:

Yanına para torbasını aldı, Dolunaydan önce eve dönmeyecek.”

вузлик срібла він узяв в свою руку, хіба на день повні поверне до дому свого...

Onu bir sürü çekici sözlerle baştan çıkardı, Tatlı diliyle peşinden sürükledi.

Прихилила його велемовством своїм, облесливістю своїх губ його звабила,

Kesimevine götürülen öküz gibi Hemen izledi onu delikanlı; Tuzağa düşen geyik gibi,

він раптом за нею пішов, немов віл, до зарізу проваджений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу до ув'язнення,

Ciğerini bir ok delene kadar; Kapana koşan bir kuş gibi, Bunun yaşamına mal olacağını bilmeden.

як той птах, поспішає до сітки, і не знає, що це на життя його пастка...

Çocuklarım, şimdi dinleyin beni, Kulak verin söylediklerime,

А тепер, мої діти, мене ви послухайте, і на слова моїх уст уважайте:

Sakın o kadına gönül vermeyin, Onun yolundan gitmeyin.

Хай не збочує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежками її,

Yere serdiği bir sürü kurbanı var, Öldürdüğü kişilerin sayısı pek çok.

бо вона багатьох уже трупами кинула, і численні всі, нею забиті!

Ölüler diyarına giden yoldur onun evi, Ölüm odalarına götürür.

Її дім до шеолу дороги, що провадять до смертних кімнат...