Proverbs 5

Oğlum, bilgeliğime dikkat et, Akıllıca sözlerime kulak ver.
Мій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,
Böylelikle her zaman sağgörülü olur, Dudaklarınla bilgiyi korursun.
щоб розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!
Zina eden kadının bal damlar dudaklarından, Ağzı daha yumuşaktır zeytinyağından.
Бо крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,
Ama sonu pelinotu kadar acı, İki ağızlı kılıç kadar keskindir.
та гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,
Ayakları ölüme gider, Adımları ölüler diyarına ulaşır.
її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!
Yaşama giden yolu hiç düşünmez, Yolları dolaşıktır, ama farkında değil.
Вона путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
Oğlum, şimdi beni dinle, Ağzımdan çıkan sözlerden ayrılma.
Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:
Öyle kadınlardan uzak dur, Yaklaşma evinin kapısına.
віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,
Yoksa onurunu başkalarına, Yıllarını bir gaddara kaptırırsın.
щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,
Varını yoğunu yer bitirir yabancılar, Emeğin başka birinin evini bayındır kılar.
щоб чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...
Ah çekip inlersin ömrünün son günlerinde, Etin, bedenin tükendiğinde.
І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,
“Eğitilmekten neden bu kadar nefret ettim, Yüreğim uyarıları neden önemsemedi?” dersin.
і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!
“Öğretmenlerimin sözünü dinlemedim, Beni eğitenlere kulak vermedim.
І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...
Halkın ve topluluğun arasında Tam bir yıkımın eşiğine gelmişim.”
Трохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...
Suyu kendi sarnıcından, Kendi kuyunun kaynağından iç.
Пий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:
Pınarların sokakları, Akarsuların meydanları mı sulamalı?
чи ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?
Yalnız senin olsun onlar, Paylaşma yabancılarla.
Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!
Çeşmen bereketli olsun Ve gençken evlendiğin karınla mutlu ol.
Хай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ,
Sevimli bir geyik, zarif bir ceylan gibi, Hep seni doyursun memeleri. Aşkıyla sürekli coş.
вона ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!
Oğlum, neden ahlaksız bir kadınla coşasın, Neden başka birinin karısını koynuna alasın?
І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?
RAB insanın tuttuğu yolu gözler, Attığı her adımı denetler.
Бож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє:
Kötü kişiyi kendi suçları ele verecek, Günahının kemendi kıskıvrak bağlayacak onu.
власні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він,
Aşırı ahmaklığı onu yoldan çıkaracak, Terbiyeyi umursamadığı için ölecek.
помиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!...