Matthew 14

[] O günlerde İsa’yla ilgili haberleri duyan bölge kralı Hirodes, adamlarına, “Bu, Vaftizci Yahya’dır” dedi. “Ölümden dirildi. Olağanüstü güçlerin onda etkin olmasının nedeni budur.”

Того часу прочув Ірод чотиривласник чутки про Ісуса,

[] O günlerde İsa’yla ilgili haberleri duyan bölge kralı Hirodes, adamlarına, “Bu, Vaftizci Yahya’dır” dedi. “Ölümden dirildi. Olağanüstü güçlerin onda etkin olmasının nedeni budur.”

і сказав своїм слугам: Це Іван Христитель, він із мертвих воскрес, і тому чуда творяться ним...

[] Hirodes, kardeşi Filipus’un karısı Hirodiya yüzünden Yahya’yı tutuklatmış, bağlatıp zindana attırmıştı.

Бо Ірод схопив був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа.

[] Çünkü Yahya Hirodes’e, “O kadınla evlenmen Kutsal Yasa’ya aykırıdır” demişti.

Бо до нього Іван говорив: Не годиться тобі її мати!

Hirodes Yahya’yı öldürtmek istemiş, ama halktan korkmuştu. Çünkü halk Yahya’yı peygamber sayıyordu.

І хотів Ірод смерть заподіяти йому, та боявся народу, бо того за пророка вважали.

Hirodes’in doğum günü şenliği sırasında Hirodiya’nın kızı ortaya çıkıp dans etti. Bu, Hirodes’in öyle hoşuna gitti ki, ant içerek kıza ne dilerse vereceğini söyledi.

А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила.

Hirodes’in doğum günü şenliği sırasında Hirodiya’nın kızı ortaya çıkıp dans etti. Bu, Hirodes’in öyle hoşuna gitti ki, ant içerek kıza ne dilerse vereceğini söyledi.

Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.

Kız, annesinin kışkırtmasıyla, “Bana şimdi, bir tepsi üzerinde Vaftizci Yahya’nın başını ver” dedi.

А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!...

Kral buna çok üzüldüyse de, konuklarının önünde içtiği anttan ötürü bu dileğin yerine getirilmesini buyurdu.

І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.

Adam gönderip zindanda Yahya’nın başını kestirdi.

І послав стяти Івана в в'язниці.

Kesik baş tepsiyle getirilip kıza verildi, kız da bunu annesine götürdü.

І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері...

Yahya’nın öğrencileri gelip cesedi aldılar ve gömdüler. Sonra gidip İsa’ya haber verdiler.

А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.

İsa bunu duyunca, tek başına tenha bir yere çekilmek üzere bir tekneyle oradan ayrıldı. Bunu öğrenen halk, kentlerden çıkıp O’nu yaya olarak izledi.

Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним.

İsa tekneden inince büyük bir kalabalıkla karşılaştı. Onlara acıdı ve hasta olanlarını iyileştirdi.

І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив.

Akşama doğru öğrencileri yanına gelip, “Burası ıssız bir yer” dediler, “Vakit de geç oldu. Halkı salıver de köylere gidip kendilerine yiyecek alsınlar.”

А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі.

İsa, “Gitmelerine gerek yok, onlara siz yiyecek verin” dedi.

А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви!

Öğrenciler, “Burada beş ekmekle iki balıktan başka bir şeyimiz yok ki” dediler.

Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п'ятеро хліба й дві рибі.

İsa, “Onları buraya, bana getirin” dedi.

А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди.

Halka çayıra oturmalarını buyurduktan sonra, beş ekmekle iki balığı aldı, gözlerini göğe kaldırarak şükretti; sonra ekmekleri bölüp öğrencilerine verdi, onlar da halka dağıttılar.

І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові.

Herkes yiyip doydu. Artakalan parçalardan on iki sepet dolusu topladılar.

І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів...

Yemek yiyenlerin sayısı, kadın ve çocuklar hariç, yaklaşık beş bin erkekti.

Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жінок і дітей.

Bundan hemen sonra İsa öğrencilerine, tekneye binip kendisinden önce karşı yakaya geçmelerini buyurdu. Bu arada halkı evlerine gönderecekti.

І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить.

Halkı gönderdikten sonra dua etmek için tek başına dağa çıktı. Akşam olurken orada yalnızdı.

Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам.

O sırada tekne kıyıdan bir hayli uzakta dalgalarla boğuşuyordu. Çünkü rüzgar karşı yönden esiyordu.

А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний.

Sabaha karşı İsa, gölün üstünde yürüyerek onlara yaklaştı.

А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю.

Öğrenciler, O’nun gölün üstünde yürüdüğünü görünce dehşete kapıldılar. “Bu bir hayalet!” diyerek korkuyla bağrıştılar.

Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали...

Ama İsa hemen onlara seslenerek, “Cesur olun, benim, korkmayın!” dedi.

А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь!

Petrus buna karşılık, “Ya Rab” dedi, “Eğer sen isen, buyruk ver suyun üstünden yürüyerek sana geleyim.”

Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді.

İsa, “Gel!” dedi. Petrus da tekneden indi, suyun üstünden yürüyerek İsa’ya yaklaştı.

А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.

Ama rüzgarın ne kadar güçlü estiğini görünce korktu, batmaya başladı. “Ya Rab, beni kurtar!” diye bağırdı.

Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!...

İsa hemen elini uzatıp onu tuttu. Ona, “Ey kıt imanlı, neden kuşku duydun?” dedi.

І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?

Onlar tekneye bindikten sonra rüzgar dindi.

Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула.

Teknedekiler, “Sen gerçekten Tanrı’nın Oğlu’sun” diyerek O’na tapındılar.

А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий!

Gölü aşıp Ginnesar’da karaya çıktılar.

Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську.

Yöre halkı İsa’yı tanıyınca çevreye haber saldı. Bütün hastaları O’na getirdiler.

А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій околиці, і до Нього принесли всіх хворих.

Giysisinin eteğine bir dokunsak diye yalvarıyorlardı. Dokunanların hepsi iyileşti.

І благали Його, щоб бодай доторкнутися краю одежі Його. А хто доторкавсь, уздоровлений був.