Job 32

Böylece bu üç kişi Eyüp’e yanıt vermekten vazgeçti, çünkü Eyüp kendi doğruluğundan emindi.
І перестали ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в очах своїх.
Ram ailesinden Bûzlu Barakel oğlu Elihu Eyüp’e çok öfkelendi. Çünkü Eyüp kendini Tanrı’dan haklı görüyordu.
І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, на Йова запалився гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.
Elihu Eyüp’ün üç arkadaşına da öfkelendi, çünkü Eyüp’ü suçlamalarına karşın sağlam bir yanıt bulamamışlardı.
Також на трьох приятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.
Elihu Eyüp’le konuşmak için sırasını beklemişti, çünkü ötekiler yaşça kendisinden büyüktü.
А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були старші віком за нього.
Bu üç kişinin başka bir şey söyleyemeyeceğini görünce öfkesi alevlendi.
І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, і запалився його гнів!
Bûzlu Barakel oğlu Elihu şöyle konuştu: “Ben yaşça küçüğüm, sizse yaşlısınız. Bu yüzden çekindim, bildiğimi söylemekten korktum.
І відповів бузянин Елігу, син Барах'їлів, та й сказав: Молодий я літами, ви ж старші, тому то я стримувався та боявся знання своє висловити вам.
‘Çok gün görenler konuşsun’ dedim, ‘Çok yıl yaşayanlar bilgeliği öğretsin.’
Я подумав: Хай вік промовляє, і хай розуму вчить многоліття!
Oysa insana ruh, Her Şeye Gücü Yeten’in soluğu akıl verir.
Справді, дух він у людині, та Всемогутнього подих їх мудрими чинить.
Akıl yaşta değil baştadır. Adaleti anlamak yaşa bakmaz.
Многолітні не завжди розумні, і не все розуміються в праві старі.
“Bu yüzden, ‘Beni dinleyin’ diyorum, Ben de bildiğimi söyleyeyim.
Тому я кажу: Послухай мене, хай знання своє висловлю й я!
Siz konuşurken ben bekledim, Siz ne diyeceğinizi araştırırken Düşüncelerinizi dinledim.
Тож слів ваших вичікував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите.
Bütün dikkatimi size çevirdim. Ama hiçbiriniz Eyüp’ün haksızlığını kanıtlayamadı, Onun söylediklerine karşılık veremedi.
І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йову довів, хто б відповідь дав на слова його!
‘Biz bilgeliğe eriştik, Bırakın Tanrı onu haksız çıkarsın, insan değil’ demeyin.
Щоб ви не сказали: Ми мудрість знайшли: не людина, а Бог переможе його!
Ama Eyüp’ün sözlerinin hedefi ben değildim, Bu yüzden onu sizin sözlerinizle yanıtlamayacağım.
Не на мене слова він скеровував, і я не відповім йому мовою вашою.
“Onlar yıldı, yanıt veremiyorlar artık, Söyleyecek şeyleri kalmadı.
Полякались вони, вже не відповідають, не мають вже слів...
Onlar konuşmuyor diye ben beklemeli miyim, Duruyor, yanıt vermiyorlar diye?
Я чекав, що не будуть вони говорити, що спинились, не відповідають уже.
Benim de söyleyecek sözüm var, Ben de bildiğimi söyleyeceğim.
Відповім також я свою частку, і висловлю й я свою думку.
Çünkü içim dolu, İçimdeki ruh beni zorluyor.
Бо я повний словами, дух мойого нутра докучає мені...
İçim açılmamış şarap gibi, Yeni şarap tulumları gibi patlamak üzere.
Ось утроба моя, мов вино невідкрите, вона тріскається, як нові бурдюки!
Konuşup rahatlamalıyım, Ağzımı açıp yanıtlamalıyım.
Нехай я скажу й буде легше мені, нехай уста відкрию свої й відповім!
Kimseye ayrıcalık göstermeyecek, Kimseye yaltaklanmayacağım.
На особу не буду уваги звертати, не буду підлещуватись до людини,
Çünkü yaltaklanmayı bilsem, Yaratıcım beni hemen yok ederdi.
бо не вмію підлещуватись! Коли ж ні, нехай зараз візьме мене мій Творець!