Job 20

Naamalı Sofar şöyle yanıtladı:

І відповів нааматянин Цофар та й сказав:

“Sıkıntılı düşüncelerim beni yanıt vermeye zorluyor, Bu yüzden çok heyecanlıyım.

Тому то думки мої відповідати мене навертають, і тому то в мені цей мій поспіх!

Beni utandıran bir azar işitiyorum, Anlayışım yanıt vermemi gerektiriyor.

Соромливу нагану собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.

“Bilmiyor musun eskiden beri, İnsan dünyaya geldiğinden beri,

Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи людина на землі була поставлена,

Kötünün zafer çığlığı kısadır, Tanrısızın sevinciyse bir anlıktır.

то спів несправедливих короткий, а радість безбожного тільки на хвилю?

Boyu göklere erişse, Başı bulutlara değse bile,

Якщо піднесеться величність його аж до неба, а його голова аж до хмари досягне,

Sonsuza dek yok olacak, kendi pisliği gibi; Onu görmüş olanlar, ‘Nerede o?’ diyecekler.

проте він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?

Düş gibi uçacak, bir daha bulunamayacak, Gece görümü gibi yok olacak.

Немов сон улетить і не знайдуть його, мов видіння нічне, він сполошений буде:

Kendisini görmüş olan gözler bir daha onu görmeyecek, Yaşadığı yerde artık görünmeyecektir.

його бачило око, та бачити більше не буде, і вже не побачить його його місце...

Çocukları yoksulların lütfunu dileyecek, Malını kendi eliyle geri verecektir.

Сини його запобігатимуть ласки в нужденних, а руки його позвертають маєток його...

Kemiklerini dolduran gençlik ateşi Kendisiyle birlikte toprakta yatacak.

Повні кості його молодечости, та до пороху з ним вона ляже!

“Kötülük ağzında tatlı gözükse, Onu dilinin altına gizlese bile,

Якщо в устах його зло солодке, його він таїть під своїм язиком,

Tutsa, bırakmasa, Damağının altına saklasa bile,

над ним милосердиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах,

Yediği yiyecek midesinde ekşiyecek, İçinde kobra zehirine dönüşecek.

то цей хліб в його нутрощах зміниться, стане він жовчю зміїною в нутрі його!...

Yuttuğu servetleri kusacak, Tanrı onları midesinden çıkaracak.

Він маєток чужого ковтав, але його виблює: Бог виганяє його із утроби його...

Kobra zehiri emecek, Engereğin zehir dişi onu öldürecek.

Отруту зміїну він ссатиме, гадючий язик його вб'є!

Akarsuların, bal ve ayran akan derelerin Sefasını süremeyecek.

Він річкових джерел не побачить, струмків меду та молока.

Zahmetle kazandığını Yemeden geri verecek, Elde ettiği kazancın tadını çıkaramayacak.

Позвертає він працю чужу, і її не ковтне, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде...

Çünkü yoksulları ezip yüzüstü bıraktı, Kendi yapmadığı evi zorla aldı.

Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!

“Hırsı yüzünden rahat nedir bilmedi, Serveti onu kurtaramayacak.

Бо спокою не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.

Yediğinden artakalan olmadı, Bu yüzden bolluğu uzun sürmeyecek.

Немає останку з обжирства його, тому нетривале добро його все:

Varlık içinde yokluk çekecek, Sıkıntı tepesine binecek.

за повні достатку його буде тісно йому, рука кожного скривдженого прийде на нього!

Karnını tıka basa doyurduğunda, Tanrı kızgın öfkesini ondan çıkaracak, Üzerine gazap yağdıracak.

Хай наповнена буде утроба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і буде дощити на нього недугами його...

Demir silahtan kaçacak olsa, Tunç ok onu delip geçecek.

Він буде втікати від зброї залізної, та прониже його мідний лук...

Çekilince ok sırtından, Parıldayan ucu ödünden çıkacak, Dehşet çökecek üzerine.

Він стане меча витягати, і вийде він із тіла, та держак його вийде із жовчі його, і перестрах на нього впаде!

Koyu karanlık onun hazinelerini gözlüyor. Körüklenmemiş ateş onu yiyip bitirecek, Çadırında artakalanı tüketecek.

При скарбах його всі нещастя заховані, його буде жерти огонь не роздмухуваний, позостале в наметі його буде знищене...

Suçunu gökler açığa çıkaracak, Yeryüzü ona karşı ayaklanacak.

Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане,

Varlığını seller, Azgın sular götürecek Tanrı’nın öfkelendiği gün.

урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його...

Budur kötünün Tanrı’dan aldığı pay, Budur Tanrı’nın ona verdiği miras.”

Оце доля від Бога людині безбожній, і спадщина, обіцяна Богом для неї!