Isaiah 47

 Stig ned och sätt dig i stoftet,      du jungfru dotter Babel,  sätt dig på jorden utan tron,      du kaldéernas dotter;  ty man skall icke mer kalla dig      »den bortklemade och yppiga».

Зійди й сядь у порох, о діво, дочко Вавилону! Сядь на землю, без трону, о дочко халдеїв! Бо кликати більше не будуть на тебе: тендитна та випещена!

 Tag till kvarnen och mal mjöl,      lägg av din slöja,  lyft upp släpet, blotta benet,      vada genom strömmarna.

Візьми жорна й муки намели, намітку свою відхили, закачай но подолка та стегна відкрий, і бреди через ріки,

 Din blygd skall varda blottad,      och din skam skall ses.  Hämnd skall jag utkräva      och ej skona någon människa.

і буде твій сором відкритий, і стид твій покажеться! Я помсту вчиню, і не буду щадити людини!

 Vår förlossares namn är HERREN Sebaot,      Israels Helige!

Наш Відкупитель, Господь Саваот Йому Ймення, Святий Ізраїлів.

 Sitt tyst och drag dig undan i mörkret,      du kaldéernas dotter;  ty du skall icke mer bliva kallad      »konungarikenas drottning».

Сиди мовчки й ввійди до темноти, о дочко халдеїв, бо кликати більше не будуть тебе: Пані царств!

 Jag förtörnades på mitt folk,      jag ohelgade min arvedel      och gav dem i din hand.  Och du visade dem intet förbarmande;      på gamla män      lät du ditt ok tynga hårt.

Розлютився Я на народ Свій, збезчестив спадщину Своєю, та й віддав їх у руку твою. Ти не виявила милосердя до них: ти над старцем учинила ярмо своє дуже тяжким,

 Du tänkte: »Jag skall evinnerligen      förbliva en drottning»  därför ville du ej akta på      och tänkte ej på änden.

та й сказала: Навіки я панею буду! І до серця собі не взяла тих речей, не подумала про свій кінець...

 Så hör nu detta, du som lever i vällust,      du som tronar så trygg,  du som säger i ditt hjärta:      »Jag och ingen annan;  aldrig skall jag sitta såsom änka,      aldrig veta av, vad barnlöshet är.»

А тепер це послухай, розпещена, що безпечно сидиш, що говориш у серці своїм: Я, і більше ніхто! Не буду сидіти вдовою, і не знатиму страти дітей!

 Se, båda dessa olyckor skola komma över dig med hast,      på en och samma dag:  både barnlöshet och änkestånd skola komma över dig      i fullaste mått,  trots myckenheten av dina trolldomskonster,      trots dina besvärjelsers starka kraft.

Та прийдуть на тебе несподівано те й те в один день, страта дітей та вдівство, вони в повній мірі на тебе спадуть при усій многоті твоїх чарів, при силі великій твоїх заклинань!...

 Du kände dig trygg i din ondska, du tänkte:      »Ingen ser mig.»  Din vishet och din kunskap var det,      som förförde dig,  så att du så sade i ditt hjärta:      »Jag och ingen annan.»

Ти ж бо надію складала на злобу свою, говорила: Ніхто не побачить мене! Звела тебе мудрість твоя та знання твоє, і сказала ти в серці своїм: Я, і більше ніхто!

 Därför skall en olycka komma över dig,      som du ej förmår besvärja bort,  och ett fördärv skall falla över dig,      som du icke skall kunna avvända;  ja, plötsligt skall ödeläggelse komma över dig,      när du minst anar det.

І прийде на тебе лихе, що відворожити його ти не зможеш, і на тебе нещастя впаде, що не зможеш його окупити, і прийде на тебе раптовно спустошення, про яке ти не знаєш...

 Träd fram med de besvärjelser och många trolldomskonster      som du har mödat dig med från din ungdom;  se till, om du så kan skaffa hjälp,      om du så kan skrämma bort faran.

Ставай же з своїми закляттями та з безліччю чарів своїх, якими ти мучилася від юнацтва свого, може зможеш ти допомогти, може ти настрахаєш!

 Du har arbetat dig trött med dina många rådslag.      Må de nu träda fram,  må de frälsa dig, dessa som avmäta himmelen      och spana i stjärnorna  och var nymånad kungöra, varifrån ditt öde      skall komma över dig.

Змучилась ти від великої кількости рад своїх, хай же стануть і хай допоможуть тобі ті, хто небо розрізує, хто до зір придивляється, хто провіщує кожного місяця, що має на тебе прийти!

 Men se, de äro att likna vid strå      som brännes upp i eld,  de kunna icke rädda sitt liv      ur lågornas våld.  Detta är ju ingen koleld att värma sig framför,      ingen brasa att sitta vid.

Ось стали вони, мов солома: огонь їх попалить, не врятують своєї душі з руки полум'я, це не жар, щоб погріти себе, ані полум'я, щоб сидіти біля нього...

 Ja, så går det för dig med dem som du mödade dig för.  Och dina handelsvänner från ungdomstiden draga bort,      var och en åt sitt håll      och ingen finnes, som frälsar dig.

Такими тобі стануть ті, що співпрацювала ти з ними, ворожбити твої від юнацтва твого, кожен буде блудити на свій бік, немає нікого, хто б тебе врятував!