Psalms 74

Masquil de Asaph. ¿POR qué, oh Dios, nos has desechado para siempre? ¿Por qué ha humeado tu furor contra las ovejas de tu dehesa?

Псалом навчальний, Асафів. Нащо, Боже, назавжди Ти нас опустив, чого розпалився Твій гнів на отару Твого пасовиська?

Acuérdate de tu congregación, que adquiriste de antiguo, Cuando redimiste la vara de tu heredad; Este monte de Sión, donde has habitado.

Спогадай про громаду Свою, яку Ти віддавна набув, про племено спадку Свого, що його Ти був викупив, про ту гору Сіон, що на ній оселився,

Levanta tus pies á los asolamientos eternos: Á todo enemigo que ha hecho mal en el santuario.

підійми ж Свої стопи до вічних руїн, бо ворог усе зруйнував у святині!...

Tus enemigos han bramado en medio de tus sinagogas: Han puesto sus divisas por señas.

Ревіли Твої вороги у святині Твоїй, умістили знаки за ознаки свої,

Cualquiera se hacía famoso según que había levantado El hacha sobre los gruesos maderos.

виглядало то так, якби хто догори підіймав був сокири в гущавині дерева...

Y ahora con hachas y martillos Han quebrado todas sus entalladuras.

А тепер її різьби ураз розбивають вони молотком та сокирами,

Han puesto á fuego tus santuarios, Han profanado el tabernáculo de tu nombre echándolo á tierra.

Святиню Твою на огонь віддали, оселю Твого Ймення аж дощенту збезчестили...

Dijeron en su corazón: Destruyámoslos de una vez; Han quemado todas las sinagogas de Dios en el tierra.

Сказали вони в своїм серці: Зруйнуймо їх разом! і спалили в краю всі місця Божих зборів...

No vemos ya nuestras señales: No hay más profeta; Ni con nosotros hay quien sepa hasta cuándo.

Наших ознак ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...

¿Hasta cuándo, oh Dios, el angustiador nos afrentará? ¿Ha de blasfemar el enemigo perpetuamente tu nombre?

Аж доки, о Боже, гнобитель знущатися буде, зневажатиме ворог навіки ім'я Твоє?

¿Por qué retraes tu mano, y tu diestra? ¿Por qué la escondes dentro de tu seno?

Для чого притримуєш руку Свою та правицю Свою? З середини лоня Свого їх понищ!

Empero Dios es mi rey ya de antiguo; El que obra saludes en medio de la tierra.

А Ти, Боже, віддавна мій Цар, Ти чиниш спасіння посеред землі!

Tú hendiste la mar con tu fortaleza: Quebrantaste cabezas de ballenas en las aguas.

Розділив Ти був море Своєю потугою, побив голови зміям на водах,

Tú magullaste las cabezas del leviathán; Dístelo por comida al pueblo de los desiertos.

Ти левіятанові голову був поторощив, його Ти віддав був на їжу народові пустині,

Tú abriste fuente y río; Tú secaste ríos impetuosos.

Ти був розділив джерело та потік, Ти висушив ріки великі!

Tuyo es el día, tuya también es la noche: Tú aparejaste la luna y el sol.

Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,

Tú estableciste todos los términos de la tierra: El verano y el invierno tú los formaste.

всі границі землі Ти поставив, Ти літо та зиму створив!

Acuérdate de esto: que el enemigo ha dicho afrentas á JEHOVÁ, Y que el pueblo insensato ha blasfemado tu nombre.

Пам'ятай же про це: ворог знущається з Господа, а народ нерозумний зневажує Ймення Твоє!

No entregues á las bestias el alma de tu tórtola: Y no olvides para siempre la congregación de tus afligidos.

Не віддай звірині душі Своєї горлиці, живої Твоїх бідарів не забудь же назавжди!

Mira al pacto: Porque las tenebrosidades de la tierra llenas están de habitaciones de violencia.

Споглянь же на Свій заповіт, бо темноти землі повні мешкань насилля!

No vuelva avergonzado el abatido: El afligido y el menesteroso alabarán tu nombre.

Нехай не відходить пригноблений посоромленим, бідний та вбогий нехай прославляють імення Твоє!

Levántate, oh Dios, aboga tu causa: Acuérdate de cómo el insensato te injuria cada día.

Встань же, о Боже, судися за справу Свою, пам'ятай про щоденну наругу Свою від безумного!

No olvides las voces de tus enemigos: El alboroto de los que se levantan contra ti sube continuamente.

Не забудь же про вереск Своїх ворогів, про галас бунтівників проти Тебе, що завжди зростає!